Освіта в Німеччині відзначається своєю ґрунтовністю, продуманістю, разом з тим певною ієрархічністю, яка може сприйматися доволі неоднозначно. Саме Німеччина стала країною, в якій сформувався тип сучасного університету. Сучасний досвід професійної освіти в Німеччині вважається одним з найкращих у світі. Він переймається не лише в Європі, а й за океаном в США. Ті принципи, на яких продовжує функціонувати сучасна шкільна освіта в країнах СНД, значною мірою були підготовлені в системі освіти Німеччини. Так звана “пруська школа”, зі всіма її перевагами та недоліками, є типовою для країн СНД.

Німеччина є неоднорідною в релігійному відношенні країною, найбільш потужно представлені в країні католицизм та протестантизм, разом з тим все помітнішим стає ісламський вплив в країні, релігійна складова суттєво впливає на царину освіти в Німеччині. В деяких школах в окремих класах етнічні німці складають меншість, що стало одним з результатів багаторічної політики мультикультурності, яку проводив німецький уряд, та стосовно якої в останній час наростає скепсис. Цей скепсис насамперед обумовлений тим, що в країні утворюються замкнуті національні групи, які виявляють неспроможність інтегруватися в німецьке суспільство, і зокрема в систему освіти Німеччини.

Разом з тим Німеччина залишається відкритою європейською країною, готовою прийняти високоосвічених фахівців різних галузей чи підгодовувати спеціалістів у власних навчальних закладах.

Значна роль в організації та управлінні освітою в Німеччині належить урядам федеральних земель. В країні налічується 16 федеральних земель. Західні та північні землі країни є більш заможними і розвинутими. Східні землі, які раніше входили до складу соціалістичної НДР, є менш розвинутими, а розвиток окремих районів східних земель носить депресивний характер.



Освітня система в Німеччині:

1. Дошкільна освіта в Німеччині є доволі неординарною. Перед дитячим садком не ставлять завдань підміняти школу, навчаючи дітей читати та писати. Головне завдання дитячого садочку полягає в соціалізації дитини, тобто заклад має допомогти дитині прилаштуватися до суспільства, в якому їй доведеться жити. Такої соціалізації досягають через типову для Німеччини практику поєднання дітей різного віку в одній групі, тобто в одній групі дитячого садочку можуть бути як діти 2-3 років, так і діти 5-6 років. Це дозволяє дітям, як вважають німці, краще пізнавати світ, краще і швидше навчатися новому, та оволодівати необхідними комунікативними практиками. Дійсно, такі групи сприяють більш швидшому розвитку дитини.

2. Шкільна освіта в Німеччині відзначається своєю ієрархічністю. Батьки з перших років навчання дітей в початковій школі мають серйозно задумуватися над найближчою їх перспективою. Ієрархічний характер шкільної освіти в Німеччині змушує батьків німецьких школярів вже на рівні початкової школи докладати значних зусиль, з тим, щоб дитина після завершення четвертого року навчання в початковій школі потрапила до того середнього навчального закладу, який в перспективі відкриє шлях до бажаної освіти після школи. Для країна СНД така ситуація є не типовою, оскільки будь-яка середня школа, формально, відкриває однакові можливості для її випускників. Учень школи в Німеччині вже у віці близько 10 років, як правило, визначений з його майбутньою сферою чи напрямком діяльності. Якщо дитина не потрапляє в десять років до гімназії, то її шанси в майбутньому вступити до університету стають мінімальними, і на неї чекає після завершення середньої школи професійна, неуніверситетська, освіта. Самі німці пишаються такою системою. Вважаючи її збалансованою та раціональною.

3. Вища освіта в Німеччині.