Історія європейських університетів

Європейські університети пройшли тривалу та складну історія, і ця історія не починається з появи першого європейського університету.

Спочатку європейський університет мав дещо відмінний характер від сучасних його аналогів, сам термін університет в Західній Європі спочатку мав значення, яке значно відрізняється від сучасного значення цього поняття. Під ним розуміли сукупність викладачів та студентів. Міг існувати окремо університет викладачів і університет студентів. Такі навчальні співтовариства не мали управління і статутних документів у сучасному розумінні; тільки з часом почали з'являтися університети з певною формою управління, статутами і тому подібним.

Часто появу європейського університету в тому чи іншому місці пов'язують з даруванням їм грамоти від папи римського чи короля, і з цього моменту часто ведуть літочислення того чи іншого вищого навчального закладу, але це не завжди виправдано. У більшості випадків папські або королівські грамоти лише юридично визнавали вже фактично існуючі навчальні заклади. Тому дати заснування того чи іншого університету слід розглядати досить умовно. Зазвичай, навчальний заклад в тому чи іншому вигляді існував до дати офіційного заснування.

Європейські університети не з'явилися на порожньому місці, часто вони з'являлися на місці існуючих шкіл, прикладом цьому служить Паризький університет.



Можна виділити кілька етапів становлення європейського університету.

Перший етап V – кін. XI ст. Передісторія появи європейських університетів в Ранньому Середньовіччі.

Часто прийнято називати Середньовіччя темною добою європейської історії. І особливо цей ярлик нав’язується V – XI століттям. Однак це далеко не так, бо саме в цей період відбувалося формування потужних підвалин європейської культури та цивілізації, нащадками якої ми і є. Саме цей період підготував появу такого феномену як європейський університет.

Дійсно після падіння Західної римської імперії в культурному відношенні починається занепад; занепадають міста і торгівля, ремесла і сільське господарство. Не оминув занепад і царину освіти. Здавалося здобутки античності назавжди втрачені для Західної Європи, і лише Візантійська імперія на Сході продовжує підтримувати античну традицію, зокрема підтримує на певному рівні освіту. Іноді Магнаврську школу в Константинополі називають першим європейським університетом.

Проте антична традиція не була остаточно і повністю втрачена в Західній Європі. Центрами освіти в Ранньому Середньовіччі стали монастирі. Особливу роль відіграли ірландські монастирі, які тривалий час залишалися єдиними місцями в Західній Європі, де зберігалася жива традиція володіння грецькою мовою, яка фактично була забута на багато століть в Західній Європі.

Важливою подією в історії становлення європейського університету стало відкриття Алкуїном в 782 році у Франції Палатинської школи. Це була академія при дворі Карла Великого. В Палатинській школі вивчали Святе Письмо, античну літературу, граматику, астрономію та логіку.

В цей період латинська мова продовжує залишатися мовою освіти в Західній Європі. Значною мірою це було обумовлено кількома обставинами. По-перше, латинська мова була мовою католицької церкви; по-друге, в західноєвропейських державах тривалий час фактично були відсутні національні літературні мови, і тому латина залишалася єдино прийнятною для забезпечення літературних потреб; по-третє латинська мова не мала конкурентів поміж інших мов як мова міждержавної та міжнародної комунікації. Саме ці обставини з часом зроблять латинську мову мовою середньовічного європейського університету.