Контакти: fedorchenko_jura@ukr.net

Персональний сайт Юрія Федорченка

Про управління у сфері вищої освіти


Читати статтю на порталі “Освітня політика”

01.09.2016

Що робити з педагогічною освітою?


Читати статтю на порталі “Освітня політика”

25.07.2016

Реформа вищої освіти: від хуторянства до культу карго
Отже, що ми маємо реально в царині вищої освіти?
Ми маємо кілька десятків вищих навчальних закладів, які ще можуть відповідати бодай якимось стандартам вищої освіти.
Ми маємо кілька сотень вищих навчальних закладів, які не мають нічого спільного з вищою освітою взагалі.
Ми маємо абсолютно безпорадний орган центральної влади – Міністерство освіти і науки, що неспроможне не лише провести реформу вищої освіти, а й дати раду саме собі.
Ось той реальний стан справ, який ми маємо, а не те, що нам намагаються показати міністерські чиновники чи наближені до них кола.
Не можна покращити те, чого не існує. А саме цим займалося останні два роки МОН. Замість створення нової системи вищої освіти, МОН вдавало реформування нібито існуючої системи вищої освіти.
Важливо, не плутати матеріал для майбутньої системи вищої освіти та саму систему вищої освіти. Людині, дійсно, властиво бачити більше порядку там, де його саме бракує.


Читати статтю на порталі “Освітня політика”

28.06.2016

Про реформу системи фінансування вищої освіти
Проблема недостатнього фінансування вищої освіти розглядається сьогодні як одна з головних проблем вищої школи. Може видатися, що в разі істотного збільшення фінансування вищої освіти інші проблеми вирішаться самі по собі. Однак це далеко не так. Проблема фінансування вищої освіти лежить не стільки в площині недостатнього фінансування вищої освіти, скільки в площині відсутності механізмів впливу системи фінансування на забезпечення якості вищої освіти. Саме розуміння цього сьогодні, на жаль, не вистачає як на рівні освітянського менеджменту, так і на експертному рівні. Система фінансування продовжує розглядатися сама по собі, часто в дискусіях про необхідність реформування системи фінансування вищої освіти можна зустрітися з аргументами, які посилаються на забезпечення справедливості розподілу, що само по собі є правильним, однак при цьому розмови про справедливість перешкоджають побачити суть проблеми; розподіл фінансування має бути не лише справедливим, а й ефективним. Масштабна реформа системи фінансування вищої освіти може розпочатися лише після або супроводжувати розбудову системи забезпечення якості вищої освіти.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

22.05.2016

Про незалежні установи із забезпечення якості вищої освіти
Рано чи пізно діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти буде розблоковано. На жаль, вже сьогодні можна прогнозувати, що після розблокування діяльності, новостворене Національне агентство не буде направляти основну свою увагу на розбудову мережі незалежних установ, бо такі установи мають бути значною мірою незалежними і від самого Національного агентства. Розуміння цього, звісно, не повинно сьогодні впливати на наше бачення та оцінку ситуації щодо теперішнього блокування діяльності НАЗЯВО. Однак ми маємо бути готовими до того, що доведеться поступово, крок за кроком, втілювати ті норми, які містить новий Закон “Про вищу освіту”, а саме в частині щодо формування нової системи забезпечення якості вищої освіти. Разом з тим, доведеться в майбутньому вносити доповнення в розділ V Закону, бо теперішня ситуація та відповідні формулювання ст. 23 Закону залишають багато двозначностей щодо статусу незалежних установ та їх ролі в новій системі забезпечення якості вищої освіти.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

28.04.2016

Як врятувати реформу вищої освіти?
У чому полягає реальна реформа вищої освіти? Така реформа передбачає реформування системи вищої освіти як цілого. Останнє передбачає розуміння послідовності кроків проведення реформи. Навіть правильні самі по собі пропозиції, за їх поспішного чи запізнілого втілення, можуть виявитися або абсолютно неефективними, або навіть руйнівними для системи. У цьому зв’язку ще раз варто вказати на неприпустимість проведення масштабного реформування системи фінансування вищої освіти без попередньої розбудови системи забезпечення якості вищої освіти. Поспішне реформування системи фінансування вищої освіти буде рівнозначне киданню грошей в топку для опалення приміщення. Реформа системи фінансування вищої освіти лише в поєднанні з розбудовою системи забезпечення якості вищої освіти може сприяти формуванню умов для розвитку системи вищої освіти, а не підтримці не реформованої теперішньої бюрократичної системи. Якщо теперішнє чи наступне керівництво Міністерства та широка експертна громада виявляться неспроможними побачити реальний масштаб потрібних реформ вищої освіти та не сформулюють врешті-решт головне стратегічне завдання реформування вищої освіти, будь-які сподівання на реальне реформування вищої школи залишиться на багато десятиліть викликом відкладеної дії для майбутніх поколінь. Утім, сьогодні ще є можливість розпочати реальну та кардинальну реформу системи вищої освіти. Реформа вищої світи має передбачати наступні послідовні кроки: розбудова системи забезпечення якості вищої освіти, розбудова системи ухвалення управлінських рішень у системі вищої освіти, розбудова нової системи фінансування вищої освіти, наділення вищих навчальних закладів усією повнотою прав та можливостей для забезпечення реальної автономії ВНЗ. Кожен наступний крок реформи передбачає попередній, не можна починати наступний крок, пропустивши попередній.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

22.03.2016

Про моніторинг якості вищої освіти в світлі нових міністерських ініціатив
Час від часу абітурієнти ставлять перед собою просте питання: в якому вищому навчальному закладі вони отримають кращу освіту? Тим самим абітурієнти ставлять питання про якість вищої освіти у різних вищих навчальних закладах. Допомогти отримати відповідь на це питання мали б відповідні рейтинги вищих навчальних закладів. Можна лише вітати появу різноманітних рейтингів вищих навчальних закладів. Разом з тим, поява рейтингу вищих навчальних закладів далеко не завжди означає, що такий рейтинг став результатом проведення повноцінного моніторингу ВНЗ, а не, скажімо, лише відображенням стосунків, що склалися між ВНЗ та суб’єктом, який здійснював моніторинг та, відповідно, запропонував той чи інший рейтинг ВНЗ. Часто університетські рейтинги фіксують лише певні формальні показники, що не дають комплексного уявлення про реальне забезпечення якості вищої освіти у відповідному вищому навчальному закладі. Довіряти можна лише тому рейтингу вищих навчальних закладів, який запропонований на основі моніторингу, що відповідає певним критеріям та вимогам. Отже, потрібно визначитися з відповідними рекомендаціями щодо організації моніторингу якості вищої освіти.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

24.02.2016

Про оптимізацію мережі вищих навчальних закладів в Україні
Проблема полягає не в тому, що в Україні існує велика кількість вищих навчальних закладів, зокрема університетів; проблема полягає в тому, що значна частина українських вищих навчальних закладів не відповідає власній назві. Так, переважна більшість українських університетів є, в кращому випадку, вищими професійними школами, які з різною мірою успішності намагаються відповідати статусу університету. Отже, просте скорочення кількості вищих навчальних закладів не приведе до набуття нової якості тими ВНЗ, які залишаться після скорочення кількості ВНЗ в країні.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

29.01.2016

Майже сповідь освітнього аналітика-консультанта та позаштатного філософа
Здається, що про освіту можуть говорити майже всі, адже всі колись навчалися чи навчаються, хтось викладав чи викладає. Здається, будь-хто може і має право висловлювати свою думку про систему освіти. Батьки, учні та студенти, вчителі шкіл та викладачі вищих навчальних закладів, менеджери та чиновники від освіти є великою армією стейкхолдерів, які можуть та навіть готові говорити про освіту. Однак одна справа говорити – інша справа шукати відповіді, які будуть виходити за межі інтересів окремих груп стейкхолдерів. Щось подібне з філософією, кожен час від часу може розмірковувати над філософськими питаннями, однак лише одиниці спроможні формулювати самі філософські питання та проблеми, а потім роками намагатися шукати відповіді. Далеко не всі власники документів про філософську освіту спроможні це робити.

Читати докладно

19.01.2016

Про можливість академічного перекладу філософських текстів в умовах квазі-університетського життя.
Текст моєї доповіді (по скайпу) на робочому семінарі, присвяченому реалізації проектів “UKRAINIAN INDEX OF PHILOSOPHY”та “TRANSLATION PHILOSOPHICA”, Інститут філософії НАНУ, 23 грудня 2015 р. Доповідь буда присвячена можливості академічного перекладу філософських текстів в умовах квазі-університетського життя. Певний акцент було зроблено на можливості академічного перекладу текстів Канта. Вірніше кажучи, мова йшла про те, чому сподіватися на появу таких перекладів сьогодні проблематично.

Читати докладно

31.12.2015

Про систему оцінювання в середній та вищій школі
Головна проблема сьогоднішньої організації навчального процесу та оцінювання знань учнів у школі полягає в тому, що система шкільної освіти налаштована не стільки на здобуття учнем ґрунтовних знань, скільки на відтворення учнем поточного матеріалу та його оцінювання. Такий підхід не переймається ґрунтовністю та глибиною засвоєння учнем відповідних знань та вмінь. Процес навчання у школі можна описати наступним чином: завчив, отримав оцінку та забув.

Введення кредитно-модульної системи та європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) суттєво змінило ситуацію з практикою оцінювання знань студентів. На жаль, такі зміни з певними позитивними моментами привнесли також значний негатив. Якщо раніше викладач оцінював знання студентів в основному на іспиті та заліку, суб’єктивно враховуючи при цьому роботу студента протягом семестру, то зараз викладач значну частину свого часу відводить певним обрахункам балів, часто маніпулюючи останніми.


Читати статтю на порталі “Освітня політика”

29.12.2015

Про два шляхи людини
У своєму житті людина водночас долає два шляхи. Перший шлях є зовнішнім, видимим шляхом. Другий шлях є внутрішнім шляхом, прихованим від стороннього ока. Часто за успіхи на зовнішньому шляху доводиться йти на компроміс, який відкидає людину далеко назад на її внутрішньому шляху. Чи варто недооцінювати зовнішній шлях? Чи варто визначати головний з двох шляхів? Напевно, що ні! Завданням людини є гармонійне поєднання двох шляхів. Це завдання, з яким людині доволі важко впоратися, проте саме гармонійне поєднання двох шляхів є ознакою справжнього успіху людини в житті.

Читати докладно

21.12.2015

Про автономію українських ВНЗ у світлі нових законодавчих ініціатив
Сьогодні існує небезпека того, що в далекий від досконалості закон про вищу освіту почнуть вносити несистемні зміни та доповнення. Законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо автономії вищих навчальних закладів” (№3219 від 05.10.2015 р.) є, як мені видається, саме такою спробою. В моїй статті обґрунтовується недоцільність ухвалення цього законопроекту, оскільки він не досягає тієї мети, яку він декларує, а в окремих випадках обмежує права вищих навчальних закладів та посилює їх нерівність.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

25.11.2015

Попередні зауваження про так звану “клаптикову теорію” походження “Критики чистого розуму”
“Клаптикова теорія” походження “Критики чистого розуму” є своєрідним звинуваченням Канта. Як тут не пригадати характерні оцінки, які Сміт давав дослідженню Файгінгера. Так, Сміт вважав, що аналіз Файгінгером трансцендентальної дедукції категорій у першому виданні “Критики чистого розуму” є чудовим прикладом детективного генія в царині науки! Виникнення детективу як літературного жанру ми пов’язуємо з англосаксонською літературою, детективний жанр відносно молодий, саме поняття detective походить від латинського detego, тобто розкриваю, викриваю. Детектив як літературний жанр пов'язаний з описом процесу дослідження певної таємниці з метою її розкриття. Звісно, що сама таємниця дуже часто, хоча і не завжди пов’язана з певним злочином. Тому своєрідне порівняння Смітом аналізу Файгінгера з детективною роботою вже саме по собі доволі цікаве та симптоматичне. Літературний жанр детектив зароджується в англосаксонській літературній традиції. Батьками детективу були американець А.Є.По та культові майстри детективного жанру британці Конан Дойл та Агата Крісті. Напевно, шотландцю Сміту було що сказати про детективний жанр. Адже Сміт у 1918 році (році виходу його коментарю до “Критики чистого розуму”) був професором Единбурзького університету, в якому свого часу навчався сер Артур Конан Дойл, літературний герой якого розслідував таємниці та злочини, покладаючись на дедукцію.

Читати докладно

24.11.2015

Дисертаційне дослідження в Україні: абсурдність та приниження
Майже кожен викладач вищої школи в Україні вважає за необхідне захистити хоча б кандидатську дисертацію. При цьому кожен самостійно визначає для себе, яким саме шляхом він прийде до отримання наукового ступеня. Однак визначаючи такий шлях, кожен потенційний дисертант має рахуватися з тією системою та практикою отримання наукового ступеня, яка вже склалася. В Україні це означає, що потенційний дисертант має наперед погодитися з тим абсурдом, з яким йому доведеться зустрітися у процесі підготовки та захисту дисертації. Також він має бути готовим піти на певні можливі компроміси з власним сумлінням та можливі приниження власної гідності.

Читати статтю

19.10.2015

Про філософський текст
Філософський доробок, що постає у вигляді філософського тексту, є унікальним і доволі рідкісним феноменом. Дуже часто можна зустріти псевдо філософські тексти, які подаються саме як філософські, хоча вони мають з останніми мало спільного. І хто знає, можливо, вся історія філософії подарувала лише кілька десятків філософських текстів взагалі.

Читати докладно

14.10.2015

Антропоцентризм в освіті та законотворення
Законотворення як процес та законодавство як результат стали визначним здобутком людства вже кілька тисячоліть, однак не завжди має місце розуміння того, що законотворення містить у собі і багато небезпек. Невипадковим є той факт, що рівень законотворчої регуляції освітньої царини в різних країнах може суттєво відрізнятися.
Схильність до законотворення та формалізованого нормотворення часто є вираженням схильності до регуляції системи домінуючим суб’єктом, таким суб’єктом виступає держава та владні інституції.
Занурившись у процес пошуку “ідеального освітнього законодавства”, ми, фактично, залишаємося заручниками горизонту сьогоднішнього бачення ситуації. Тим самим обмежуються можливості вибору альтернатив у майбутньому. Закон повинен мати місце там, де в ньому є крайня потреба. Часто саме існуюче законодавство обмежує можливості розвитку, а тим більш, можливості альтернативного розвитку в майбутньому. Сьогодні мова йде лише про заміну однієї форми державної регуляції освіти іншою. Навіть створення Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти розглядається як елемент реалізації державної політики у вищій освіті. І це при тому, що у інших країнах відповідні органи діють на зовсім інших засадах. Дивергентне мислення майже не визначає сьогоднішній стан реформування нашої системи освіти. Ми шукаємо якийсь безальтернативний ідеальний варіант. Однак такий шлях може виявитися безперспективним та засвідчити всю утопічність подібного підходу.


Читати статтю

26.09.2015

Відгук на автореферат дисертації Секунданта Сергія Григоровича “Нормативно-критичні підстави епістемології Г. В. Ляйбніца” на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.05 – історія філософії
В останні двісті років німецька філософія XVII- XVIII століття до Канта фактично залишалася поза належною увагою дослідників. Її недооцінка та неврахування її впливу на становлення філософії Канта сьогодні вже є очевидними. Кант нібито затьмарював собою попередню німецьку філософію: німецькомовну, латиномовну та франкомовну. Ми можемо говорити сьогодні про формування програми дослідження німецької філософії кінця XVII – XVIII століття до Канта, і в такій програмі дослідженню філософії Ляйбніца, зокрема дослідженню його теорії пізнання, буде належати особливе місце. Результатом реалізації такої програми може стати докорінне переосмислення європейської філософії кінця XVII – XVIII століття.
Дослідження Сергія Секунданта може зайняти своє поважне місце не лише у вітчизняній, а й в загальноєвропейській традиції історико-філософських досліджень. Дане дослідження становить собою доволі сміливу спробу не просто переосмислити теорію пізнання Ляйбніца, виокремлюючи при цьому гносеологію та епістемологію Ляйбніца, а й формування особливого типу історико-філософського дослідження. На жаль, сам дисертант не акцентує на останньому належним чином своєї уваги. Відповідальність за це ми можемо покласти лише на скромність дисертанта.


Читати докладно

23.09.2015

Про новий “Порядок (безпорядок?!) затвердження рішень про присвоєння вчених звань”
Вперше в історії української вищої школи неприховано та цілком легально визначено, що викладачі вищої школи будуть купувати вчені звання. Культ карго, комплекс меншовартості, недалекоглядність та спрощене бачення ситуації породили абсолютно безглузду постанову, якою визначається новий порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань, який в разі його втілення в життя з 1 січня 2016 року, стане новим етапом на шляху руйнації вищої школи. Чому профанацію реформи вищої освіти бере гору? Відповідь існує. Ті, хто сьогодні проводять реформу вищої освіти, не мають розуміння стратегічних завдань реформи вищої освіти, до яких належить розбудова системи противаг у вищій освіті, розбудова системи забезпечення якості вищої освіти. Такі системи передбачають роботу по перерозподілу повноважень, сприяння формуванню нових суб’єктів системи противаг у вищій освіті, надання всім без виключення вищим навчальним закладам реальної автономії, перехід якої в анархію буде стримуватися новою системою противаг у вищій освіті. Складається враження, що сьогодні МОН піклується лише про збереження власних повноважень, а за можливості й отримання нових. Замість сприяння розбудові системи забезпечення якості вищої освіти, МОН пропонує створити залежну від зовнішніх суб’єктів систему контролю за здобутками викладачів української вищої школи.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

16.09.2015

Про розбудову системи забезпечення якості вищої освіти в Україні
Критична ситуація з забезпеченням якості вищої освіти потребує доволі радикальних кроків, деякі з них будуть покликані в короткостроковій перспективі вплинути на політику вищих навчальних закладів щодо забезпечення якості освіти. Так, зокрема мова йде про запровадження ЗНО для випускників вищої школи. В подальшому такі заходи можна буде переглянути, однак сьогодні потрібні рішучі кроки, які дозволять, принаймні, зупинити подальше погіршення якості вищої освіти та руйнацію системи вищої освіти в цілому. Набуття ВНЗ додаткових прав має супроводжуватися процесом розбудови системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти, в іншому разі ми отримаємо лише маніпулювання автономією. Автономія ВНЗ гарантує не лише права, а й передбачає відповідальність за реалізацію прав. Саме система зовнішнього забезпечення якості вищої освіти має відповісти на питання, які вищі навчальні заклади мають втратити ліцензію, а які отримати додаткову фінансову підтримку з державного бюджету. Надійна система, а не мінливі примхи чиновника, є гарантією в майбутньому забезпечення якості вищої освіти.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

31.08.2015

Кадрова політика у вищій школі та освітній моніторинг
Іноді складається враження, що українська держава намагається не стільки забезпечити добрі умови для розкриття потенціалу науково-педагогічних працівників, скільки бореться з безперервним зростанням їх кількості, вигадуючи при цьому все нові і нові перешкоди на шляху пошукачів вчених звань. Однак це аж ніяк не зупиняє останніх, а лише сприяє розвитку їх уяви та винахідливості, що однак на практиці виявляється мало пов’язаним з підвищенням професійності останніх. На таку безперервну боротьбу прямолінійної впертості державних мужів та винахідливості пошукачів академічних регалій накладається кадрова політика самих вищих навчальних закладів, яка хоча і має певні спільні риси, проте все ж має і свої відмінності у кожному навчальному закладі. Все це породжує суцільний безлад, який приховується за ширмою дотримання формальних вимог при присудженні вчених звань.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

30.07.2015

Про ситуацію довкола формування Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти
Створення Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) можна розглядати як один із найважливіших кроків реформи вищої освіти. Разом з тим безпосередній процес формування НАЗЯВО як колегіального органу вже викликав багато нарікань та взаємних звинувачень. Питання формування НАЗЯВО розглядається у відриві від питання про забезпечення умов для формування незалежних агенцій з забезпечення якості вищої освіти.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

14.06.2015

“Гра в бісер” чи освітній консалтинг?
В умовах фактичної відсутності в Україні освітнього консалтингу, ми маємо ситуацію, за якої значна частина українських абітурієнтів взагалі погано розуміє, чим саме вони будуть займатися після отримання диплома за тією чи іншою спеціальністю. Дуже часто рішення ухвалюються навмання. Якщо таке рішення навмання ухвалює окрема людина, то це є проблемою її особистого життя, однак якщо відповідні рішення ухвалюються навмання державою, то це стає проблемою для всіх! Освітній консалтинг має вийти з положення прислуги та стати самостійним впливовим гравцем в системі української освіти. Звісно, це далеко не всім буде до вподоби.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

19.04.2015

Спроба концептуального осмислення системи освіти та її підсистем
Сьогодні в умовах підготовки Закону “Про освіту” та розробки дорожньої карти освітньої реформи питання осмислення системи освіти в цілому є доволі актуальним. Лише в контексті розуміння системи освіти в цілому можна говорити про реформу окремих сегментів системи освіти, зокрема про питання формування феномену старшої школи. Занепокоєння багатьох експертів викликає вже не стільки самі реформи та конкретні кроки, скільки проблема розуміння системи реформ в цілому. Питання полягає в тому, наскільки ми адекватно усвідомлюємо саму систему освіти та її підсистеми?

Читати статтю

04.04.2015

Реформа вищої освіти: компроміс стейкхолдерів
Ситуація, яка складається довкола імплементації Закону “Про вищу освіту”, була визначена значною мірою поспішним ухваленням Закону. Новий Закон є доволі суперечливим та незавершеним. Він став результатом компромісу стейкхолдерів, а не результатом роботи незалежних освітніх експертів. Поспішне ухвалення Закону було обумовлено виключно міркуваннями політичної доцільності.

Читати статтю на сайті “Критика”

27.03.2015

Про фальсифікація історії філософії та практику викладання філософії Канта
Наше сприйняття самого феномену історії філософії залишається доволі легковажним. І ця легковажність ґрунтується на наївній вірі в те, що ми знаємо, що таке історія філософії та як її слід викладати.
Останні двісті років європейської філософії стали часом фальсифікації історії філософії. Однією з жертв фальсифікації історії філософії, яка починається з “Лекцій з історії філософії” Гегеля, стала філософія Канта. Викладання філософії Канта на філософських факультетах українських університетів є заручником європейської практики фальсифікації історії філософії та власного хуторянства.


Дивитися відео

24.03.2015

Про фінансування системи освіти в Україні
Система фінансування є потужним інструментом, вона може бути як консервуючою, так і стимулюючою. Система фінансування освіти, яка існує сьогодні в Україні, була, по суті, сформована ще за радянських часів, а в незалежній Україні вона була лише модифікована, проте не більше. Існуюча система безумовно є консервуючою, вона лише дозволяє на певному рівні підтримувати існуючу систему освіти та науки, проте не дозволяє розвивати її.
Розгляд та обговорення бюджету на 2015 рік ще раз красномовно засвідчили, що ми не стільки фінансуємо освіту, скільки забезпечуємо засобами до існування педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, ми не стільки фінансуємо наукові дослідження, скільки спонсоруємо процес отримання наукових ступенів, а останнє має мало спільного з науковою роботою.


Читати статтю на порталі “Освітня політика”

30.01.2015

Кант і “Критика чистого розуму”. Частина перша
Спроба прочитання “Критики чистого розуму” через призму особистості Канта та тієї культурної доби, сучасником якої був Кант. Спроба побачити текст першої критики через призму сприйняття Кантом самого себе як громадянина, викладача університету, автора. “Критика чистого розуму” стала своєрідним бунтом громадянина Канта проти кнехта Канта.

Дивитися відео

31.12.2014

Нове відео на каналі OSV-CONSULT з циклу лекцій, присвячених питанню реформування філософської освіти в Україні.
Від переосмислення досвіду навчання на філософському факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка в першій половині та середині 90-х років минулого століття до сьогодення.
Спроба переосмислення носить деякий узагальнюючий характер та не містить в собі давання оцінок тим чи іншим особам, зокрема моїм університетським викладачам (вчителям), яким я завдячую самою можливістю осмислено в стінах університету висловлюватися на філософські теми.
Про спроби моїх викладачів на початку 90-х порозумітися з новими реаліями. Про феномен книжкової Петрівки та її вплив на формування філософської освіти на початку 90-х років минулого століття. Про неможливість в 90-ті роки здолати проблему нестачі філософських текстів. Про ставлення до феномену філософських текстів. Про іспити на філософському факультеті з філософських дисциплін.


Дивитися

14.12.2014

Сьогодні ми маємо дві альтернативи: або і надалі всією освітою в Україні будуть керувати у ручному режимі, або ми запропонуємо таку систему противаг у освіті, яка захистить українського педагога, студента та учня від чергових експериментів та експериментаторів.
Сьогодні найважливішим питанням реформування освіти взагалі є питання формування системи противаг у вищій освіті. Від того, створимо ми таку систему чи ні, буде залежити весь хід подальших реформ. Від побудови нової системи противаг у вищій освіті залежить доля українських університетів, шкіл, науково-педагогічних працівників, вчителів, студентів та учнів шкіл.
Моя стаття на порталі “Освітня політика” саме про побудову системи противаг у вищій освіті.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

11.12.2014

Презентація мого каналу OSV-CONSULT
Канал буде присвячений питанням реформування вищої освіти в Україні, і зокрема питанням реформування філософської освіти в Україні. На каналі будуть розміщуватися матеріали, що будуть стосуватися питання обговорення реформи вищої освіти. Також на каналі будуть розміщуватися матеріали, що безпосередньо будуть стосуватися викладання окремих філософських дисциплін та окремих філософських тем.


Дивитися презентацію

30.11.2014

Моя стаття на порталі “Освітня політика”. Стаття присвячена питанням феномену експертного обговорення, передумов та умов можливості останнього, розуміння феномену незалежного освітнього експерта (аналітика-консультанта), формування повноцінного ринку освітнього консалтингу в Україні. Буду радий друзям, які долучаться до обговорення даних питань на порталі “Освітня політика”. Особливо очікую на зауваження стосовно положень, які безпосередньо стосуються умов можливості повноцінної дискусії.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

21.11.2014

17 жовтня 2014 року, на засіданні Кантівського товариства, в НаУКМА мала місце моя доповідь: Метафізична дедукція категорій у Канта. Дякую всім учасникам засідання та обговорення.

Тези доповіді

20.10.2014

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Яндекс.Метрика