21.03.2019

Про підходи до формування і реалізації університетських освітніх програм

Сьогодні, як правило, ми маємо практику, за якої студент навчається у закладі вищої освіти лише за однією освітньою програмою. Привабливість освітньої програми збільшилася б в тому разі, якщо б навчання за нею передбачало можливість її поєднання з іншою освітньою програмою; не об’єднання, а саме поєднання навчання за двома самостійними освітніми програмами.

Звісно, таке поєднання суттєво збільшує інтенсивність навчання, далеко не кожен може витримати таку інтенсивність. Разом з тим, варто враховувати, що сьогодні абітурієнт доволі часто вимушений обирати між двома майже рівнозначними та рівно бажаними для нього освітніми програмами. Так, далеко не за всіма освітніми програмами можна поєднати навчання. Однак в багатьох випадках таке можна та доцільно робити. Так, наприклад, можна поєднувати навчання за освітньою програмою з філософії та освітньою програмою з філології. Важливо, щоб при розробці відповідної освітньої програми передбачалася можливість її поєднання з іншою (іншими) освітньою програмою (освітніми програмами). Можливість такого поєднання, звісно, тісно пов’язано із застосуванням індивідуальної траєкторії навчання студентів.

Реальна кількість студентів у закладах вищої освіти за можливості поєднання програм буде потенційно зменшуватися. Більш того, при реальному зменшенні кількості студентів заповнення ліцензійних місць за окремими освітніми програмами буде збільшуватися. Звісно, потрібно запобігати можливим зловживанням за такої практики зі сторони закладів вищої освіти. В цілому ж значно краще, щоб обдарований студент навчався паралельно за двома освітніми програмами, ніж бюджетні місця за окремими освітніми програмами заповнювалися слабкими студентами.

Читати докладно

27.11.2018

ПРО РОЗБУДОВУ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Метою реформування сфери вищої освіти є підвищення якості останньої. Забезпечувати якість вищої освіти мають насамперед самі ж заклади вищої освіти (ЗВО). Імплементація норм Закону «Про вищу освіту» передбачає розбудову внутрішніх систем забезпечення якості вищої освіти у ЗВО. Стан розбудови таких систем слід визнати сьогодні незадовільним. Підтвердженням цього став аналітичний звіт «Впровадження локальних систем управління якістю в українських університетах», підготовлений Міжнародним фондом досліджень освітньої політики. На даний звіт ми можемо посилатися як на ґрунтовний та неупереджений аналіз ситуації з розбудовою внутрішніх систем забезпечення якості освіти в українських університетах. Загальні його висновки невтишні. Фактично, ми маємо не стільки процес повноцінної розбудови внутрішніх систем забезпечення якості освіти у ЗВО, скільки його підміну формальними діями та часто навіть його імітацію. Складно не погодитися з подібною оцінкою авторів дослідження.

Читати докладно

24.10.2018

ІДЕЯ СТУДЕНТОЦЕНТРИЗМУ ТА МІСІЯ УНІВЕРСИТЕТУ
Сьогодні, в умовах потрапляння до університету за контрактом значної кількості студентів, рівень базової підготовки яких є невисоким, варто не лише говорити про адаптовані курси для таких студентів, а й про захист прав студентів з високим базовим рівнем підготовки. Дуже добре це можна показати на прикладі вивчення іноземних мов в українських університетах. Типовою є ситуація, за якої вивчення відповідної іноземної мови для всіх починається з самих азів. Недостатньо поділити студентів на слабку та сильну групу, що також не завжди трапляється; важливо, щоб кожен студент займався саме в тій групі, яка відповідає його рівню підготовки. Звісно, для цього потрібно відмовитися від прив’язування студента до конкретної академічної групи, потоку чи навіть курсу (року навчання в університеті). Поміркована модель студентоцентризму означає право вибору студентом власної траєкторії навчання, яка, однак, не означає свавільну відмову студента університету від опанування значної частини духовно-інтелектуальної традиції, на якій ґрунтується університет. Студент університету, на відміну від студента вищої професійної школи, не може дозволити собі відмовитися від вивчення філософії чи іноземних мов, проте він повинен мати право обирати собі викладачів та рівні опанування відповідною дисципліною.

Читати докладно

22.09.2018

ПРО ПРОЕКТ ТИМЧАСОВОГО ПОРЯДКУ ПРИСУДЖЕННЯ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ
Даний проект містить у собі юридичне оформлення пропозиції переходу до практики захисту дисертацій у разових спеціалізованих вчених радах. Він є компромісним та перехідним. Повний перехід до захисту виключно в разових спеціалізованих вчених радах не може сьогодні бути запропонованим на чинній законодавчій базі. Можливість захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії в разових радах закладає передумови для повного переходу до практики захисту виключно в разових радах. Можна передбачити, що в умовах вільного вибору здобувач безумовно буде надавати перевагу захисту в разовій раді, що своєю чергою буде сприяти відмові від постійно діючих спеціалізованих вчених рад. В умовах дискредитації діяльності постійно діючих спеціалізованих вчених рад запропонований проект є дуже важливим. Він пропонує реальну альтернативу.

Читати докладно

19.08.2018

ПРО АКАДЕМІЧНИЙ КЕЙС ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ, АБО ПРАВО НА ПОСАДУ
1. Проведенням конкурсів на заміщення викладацьких посад має опікуватися відділ внутрішнього забезпечення якості освіти у вищому навчальному закладі. Конкурсна комісія має формувати з-поміж співробітників даного відділу. Відповідні кафедри мають надавати належну консультативну допомогу при проведенні конкурсу.
2. Конкурсна комісія при проведенні конкурсу має бути максимально націлена насамперед на пошук викладача для викладання конкретної дисципліни чи ряду дисциплін. Не слід обмежуватися в оголошенні про конкурс зазначенням посад на кафедрі. В оголошенні про конкурс обов’язково має вказуватися дисципліна чи вичерпний перелік дисциплін, для викладання яких ВНЗ потребує викладача. ВНЗ повинно не формально шукати власника відповідного атестата доцента чи професора, як то часто трапляється сьогодні, а людину, яка могла б на належному рівні прочитати конкретну дисципліну, посівши при цьому відповідну посаду доцента чи професора. Важливо, щоб конкурси на заміщення викладацьких посад відбувався як виборювання права читати конкретну дисципліну.
3. Обов’язкову вимогу до академічного кейса кандидата варто обмежувати вимогою до документа про вищу освіту за певною спеціальністю. Весь інший склад академічного кейса, що подається на розгляд конкурсної комісії, має формуватися на розсуд кандидата. При цьому кандидат має враховувати, що його академічний кейс має слугувати демонстрацією та обґрунтуванням трьох головних факторів (пунктів), на які послідовно має звертати свою увагу конкурсна комісія. По-перше, пріоритетності викладання відповідної дисципліни для кандидата. По-друге, спроможності кандидата забезпечити належну якість викладання відповідної дисципліни. По-третє, рівень визнання та оцінки академічних здобутків кандидата в академічному середовищі......

Читати докладно

23.07.2018

ПРО ФЕНОМЕН ДИСЕРТАЦІЇ ТА ПРИСУДЖЕННЯ НАУКОВИХ СТУПЕНІВ
1. Дисертація – це не стільки монографія, скільки процес дослідження, оформлення, оприлюднення та публічного обговорення результатів дослідження.
Звісно, це не означає, що текст дисертаційного дослідження є неважливим. Врешті-решт, у тексті дисертаційного дослідження дисертант описує хід дослідження, формулює відповідні положення, дає їх розгорнуті пояснення та обґрунтування. Текст дозволяє оцінити обсяг тієї роботи, яку виконав дисертант. Однак, важливо не плутати обсяг виконаної роботи та обсяг тексту. Значна та багаторічна дослідницька робота може бути виражена в незначному за обсягом тексті. Дуже важливо, щоб дисертант не ставав заручником тексту та вимог щодо його обсягу.
Науковий ступінь має присуджуватися виключно як наслідок оцінки новизни, вагомості та обґрунтованості положень, що були винесені на захист.

Читати докладно

24.06.2018

ЩО ЗАВАЖАЄ РОЗБУДОВІ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ?
1. При проясненні поняття «якість вищої освіти» та підходів щодо її забезпечення слід зважати на те, що об’єктивно можна говорити про щонайменше два підходи (орієнтація на стандарти (традицію) та орієнтація на того, хто отримує освіту). Кожен з таких підходів має право на життя.
2. Різні типи освітніх програм мають визначатися типами освіти. Різні типи закладів вищої освіти можуть пропонувати різного типу освітні програми. Оцінка якості таких освітніх програм може потребувати відповідного підходу до розуміння поняття якості вищої освіти. Слід визнати, що спроба спрощення підходів до визначення якості вищої освіти та наголос на другому підході в перспективі буде сприяти руйнації університету та університетської освіти

Читати докладно

27.05.2018

УНІВЕРСИТЕТ ЧИ ВИЩА ПРОФЕСІЙНА ШКОЛА?
Справедливо ставлять питання, коли українські університети будуть посідати більш високі позиції в міжнародних університетських рейтингах? Можна відповісти, що це станеться тоді, колі університети не будуть плутати в нашій країні з іншими можливими типами вищих навчальних закладів, а вітчизняні вищі професійні школи не будуть видавати за університети. На жаль, чинний Закон лише сприяє відповідним негативним тенденціям, він ніби фіксує ці тенденції.

Читати докладно

23.04.2018

ПРОТИДІЯ АКАДЕМІЧНІЙ НЕДОБРОЧЕСНОСТІ В ЛЕЩАТАХ КОГНІТИВНОГО ДИСОНАНСУ
Сьогодні, мабуть, багатьох не полишає відчуття когнітивного дисонансу як при спробі дати оцінку стану вітчизняного академічного середовища, так і при спробі дати оцінку тим рецептам, що пропонуються для протидії академічній недоброчесності. Одним зі шляхів подолання когнітивного дисонансу є свідоме чи несвідоме спрощення реальної картини, відмова від її повноти. Сьогодні в публічному просторі активно обговорюється тема плагіату в текстах дисертаційних досліджень. Таким обговоренням подекуди не вистачає врахування всього контексту даної проблеми. Остання, як правило, розглядається у відриві від того ланцюга, завершенням якого вона і виступає. Така тенденція може мати своїм наслідком доволі суперечливі рекомендації, що будуть направлені не на подолання причин, а лише на усунення симптомів масштабної та глибинної проблеми.

Читати докладно

21.03.2018

Чи потрібно радикально змінювати Закон «Про вищу освіту»?
Чи давав Закон «Про вищу освіту» на час його ухвалення нові можливості для системи вищої освіти?
Як видається, саме в позитивній відповіді на це питання приховується головна причина, що перешкоджає досягти успіхів у реформуванні вітчизняної сфери вищої освіти. Система вищої освіти в Україні була демонтована ще в 90-х роках минулого століття. Власне, ми маємо сферу вищої освіти, ситуація в якій погіршується поспіль третє десятиліття. Ми маємо рудименти старої радянської системи вищої освіти, які освітянські можновладці мають схильність розглядати як такі, що утворюють певну систему вищої освіти. Проте, це не так.
Що потрібно насамперед врахувати при підготовці до внесення змін?
Потрібно враховувати, що при імплементації Закону найбільше протистояння виникло по лінії МОН та НАЗЯВО. Внесення змін до Закону має подолати протистояння між ними в майбутньому. Сьогодні протистояння йде в боротьбі за можливості впливу на ухвалення рішень щодо ВНЗ.
Якщо наміри внесення змін до Закону будуть визначатися прагненнями збереження владних повноважень за МОН, то нічого конструктивного такі зміни принести не зможуть. Закон мав би саме суттєво перерозподілити повноваження між інституційними суб’єктами сфери вищої освіти.
Потрібно дати відповідь на ключове питання: чи чинний Закон «Про вищу освіту» залишиться охоронним, чи він буде дійсно реформаторським? Закон «Про вищу освіту», ухвалений Верховною Радою у 2014 році, декларувався як реформаторський, проте на перевірку виявився охоронним.

Читати докладно

22.02.2018

Про необхідність нової кадрової політики у вищій школі
Теперішня кадрова політика у вищій школі зводиться до пошуку оптимального переліку вимог до головного суб'єкта навчального процесу — викладача. Ми маємо ситуацію, за якої шукають оптимального рішення при хибному підході. Оптимальний перелік вимог до науково-педагогічного працівника (потенційного доцента чи професора), що визначається на рівні центральних органів виконавчої влади, є в принципі неможливим. Іншими словами, мова йде про неадекватне визначення завдання у сфері кадрової політики у вищій школі.

Читати докладно

24.01.2018

АКАДЕМІЧНА НЕДОБРОЧЕСНІСТЬ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ЯК СИСТЕМНА ПРОБЛЕМА
Може видатися, що проблема академічної недоброчесності має однакові прояви в різних країнах. Якщо це і так, то такі прояви мають місце в цілком різних контекстах та за різного стану сфери вищої освіти в окремих країнах. Іншими словами, слід пам’ятати, що чужий досвід у даному питанні можна використовувати доволі обережно та частково. Разом з тим потрібно розуміти ті загальні тенденції, що існують в європейському просторі вищої освіти та обумовлюють погіршення ситуації щодо академічної нечесності. Саме такі тенденції змушують серйозно ставитися до проблеми академічної недоброчесності у всіх без винятку європейських країнах. Мова йде про процес поступової руйнації так званого традиційного академічного етосу. Що ж обумовлює такий процес?

Читати докладно

24.12.2017

Оптимізація мережі ВНЗ: інструмент реформування та бажаний результат
Важливою складовою реформи сфери вищої освіти мав би стати процес оптимізації мережі вищих навчальних закладів країни. Ефективність такого процесу залежить від адекватного розуміння його ролі та завдань. Оптимізація мережі ВНЗ є не лише бажаним результатом реформи системи вищої освіти, а й інструментом, за допомогою якого можна отримати зовсім іншу реальність у сфері вищої освіти. Сьогодні відсутнє належне розуміння ролі оптимізації мережі ВНЗ як одного з інструментів реформування системи вищої освіти, її продовжують розглядати лише як один з можливих результатів реформи, її бояться та нею лякають.

Читати докладно

28.11.2017

ПРО РОЛЬ КАФЕДРИ В УНІВЕРСИТЕТІ
1. Університетська кафедра має розглядатися як проект з реалізації відповідної науково-дослідної програми, яка інтегрована в навчальний процес.
2. Завідувач університетської кафедри не повинен розглядатися як управлінець персоналом. Його роль має полягати в керівництві кафедрою як проектом. Завідувач кафедри має виступати натхненником проекту та постійно демонструвати власні реальні наукові здобутки, що є частиною реалізації тієї науково-дослідної програми, над якою працює кафедра.
3. Відповідну норму ст. 35 Закону «Про вищу освіту», яка обмежує перебування завідувача кафедри на посаді двома строками, потрібно щонайменше піддати ґрунтовній ревізії.
4. Кабінетом для завідувача кафедри має слугувати саме приміщення кафедри, яке має бути майданчиком спілкування для членів кафедри. Останнє положення особливо важливе в тому разі, якщо б в ході кардинальної перебудови приміщень українських університетів викладачі та дослідники кафедр отримували окремі кабінети хоча б один на кілька осіб.
5. Дисертаційне дослідження, що здійснюється на кафедрі, має бути частиною науково-дослідної програми, що реалізується на кафедрі.
6. Підготовка та захист дисертаційного дослідження має здійснюватися на кафедрі, що, однак, передбачає обов’язковість залучення до процедури захисту зовнішніх фахівців з теми дисертації. Сам захист за можливості має відбуватися в приміщенні кафедри, а за потреби у відповідній аудиторії університету, що має передбачатися в університеті саме для подібних заходів.
7. Перевірка ефективності роботи кафедри має здійснюватися не в режимі адміністрування, що передбачає заповнення завідувачем та членами кафедри нікому не потрібних паперів та марнування часу, а в рамках систем внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості вищої освіти. Такі системи мають бути направлені на моніторинг процедур забезпечення якості навчального процесу та наукових досліджень, при цьому сам моніторинг не повинен перешкоджати нормальній роботі кафедр, зокрема відволікати членів кафедри від їх роботи.
8. Університетам слід відмовитися від практики невиправданого об’єднання кафедр. Такі невиправдані об’єднання в рамках моніторингу процедур забезпечення якості вищої освіти мають розглядатися та оцінюватися як такі, що перешкоджають забезпеченню якості освіти. Відповідні оцінки мають знаходити своє відображення в тих висновках, які незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти мають готувати щодо забезпечення у відповідному університеті якості освіти.

Роль кафедри в університеті є визначальною. Якщо провести аналогію з людським тілом, то можна сказати: хоча окрема кафедра і не може виступати спільним обличчям для всього університету, однак кожна кафедра має виконувати роль критично важливого органу, який дозволяє обличчю університету мати пристойний вигляд.

Читати докладно

26.10.2017

Професор та чорт
Погожого та на диво теплого осіннього ранку, наприкінці вересня, професор філології одного з київських університетів поспішав на засідання спеціалізованої вченої ради, щоб освятити своєю присутністю захист чергових двох дисертацій. На свою біду він був членом трьох спеціалізованих вчених рад лише в Києві, членом редколегій кількох журналів, мав підробіток – кілька годин на тиждень – у сусідньому університеті, а ще публічні лекції, роботу над статтями та черговою монографією, переклади, рецензії та відгуки, доньку та сина у підлітковому віці, дратівливу дружину та здоровенного сенбернара, якого він мусив вигулювати щоранку та щовечора – хоча, краще сказати, що саме собака двічі на день вигулювала свого господаря.
Вийшовши з дому та прямуючи через парк, наш професор раптом збагнув, що він не пам’ятає, до якої саме вченої ради йому потрібно сьогодні йти. Він присів на паркову лаву та пошепки промовив: чорт, чорт, чорт.
– Шановний професоре, забули куди Вам потрібно йти? – звернувся до нашого героя незнайомець...

Читати докладно

04.10.2017

СТАРША АКАДЕМІЧНА ШКОЛА ТА ДОСТУП ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ
В який спосіб можна набувати в українській вищій школі якісну класичну освіту, якщо така освіта фактично відсутня в теперішній середній школі та ризикує бути погано представленою у майбутній старшій академічній школі? Як можна повноцінно навчатися на філософському, історичному чи філологічному факультеті університету, не отримавши належної класичної підготовки на попередньому етапі. Не можна підготувати в університеті історика філософії, який не має уявлення про класичні мови. Починати опановувати їх у вищому навчальному закладі, мабуть, вже запізно.

Читати докладно

28.09.2017

Головна проблема університетської науки в Україні
Коли заходить мова про реформування університетської науки в нашій країні, то, як правило, говорять про покращення функціонування тих інститутів, які вже давно морально вичерпали себе. Ми здебільшого говоримо про реформування того, що реформуванню не піддається. При цьому саме реформування дуже часто розглядається як посилення вимог до учасників відповідного процесу, що лише зайвий раз демонструє брак розуміння самої суті проблеми університетської науки.
«Реформаторські кроки» майже всіх керівників МОН в незалежній Україні були спрямовані не на зміну умов розвитку науки у вітчизняних університетах, а на зміну форм та способів контролю за університетами та науково-педагогічними працівниками. Ми чомусь сподіваємося, що саме в такий спосіб можна покращити стан університетської науки. Однак це швидше нагадує спробу подолати епідемію грипу за допомогою термометра. Будь-який інструмент потребує свого адекватного застосування.

Читати докладно

30.08.2017

Про необхідність формування інституту незалежного освітнього експерта
Завдання освітнього експерта лежать здебільшого в площині пошуку системних рішень. Ті рекомендації, які надаються освітнім експертом, скажімо, керівнику вищого навчального закладу, виходять з розуміння вищого навчального закладу як системи, що є суб’єктом більш складної системи, а саме системи вищої освіти. В цьому розумінні між керівником ВНЗ та незалежним освітнім експертом є принципова відмінність. Керівник ВНЗ, як правило, шукає рішення тактичного характеру, тоді як освітній експерт шукає та пропонує стратегічні рішення. Так, іноді мають місце виключення, які стосуються керівника ВНЗ, однак мова йде саме про виключення. Керівник ВНЗ діє в режимі ухвалення оперативних та тактичних рішень; іншими словами, він діє, виходячи з оцінки поточної ситуації.
Незалежний освітній експерт не може виконувати посередницькі функції, які часто виконує той, хто позицію себе в Україні як фахівця з навчання за кордоном. Останні часто працюють як посередники. Справжній освітній консультант з навчання за кордоном не може пропонувати готові рішення, він залишає за клієнтом цю відповідальність, він лише допомагає клієнту свідомо ухвалити його рішення.

Читати докладно

23.07.2017

Університет як проблема, або чи існують в Україні університети?
Наявність університетів у країні визначається не наявністю в назвах ВНЗ слова «університет», а за спроможністю інтелектуальних еліт країни принаймні формулювати актуальні проблеми та пропонувати адекватні шляхи їх вирішення, бо свою освіту такі еліти мають отримувати саме в університетах.
Університет передбачає саме творчу співпрацю викладача та студента у всіх видах навчального процесу. Перехід від школи, яка ставить дещо простіші завдання та вимоги, до університету становить для багатьох важку та часто нездолану проблему. Часто в університеті студент продовжує вчитися так, як він вчився ще в школі.
Студентська аудиторія не є учнівським класом, вона має виступати своєрідною творчою лабораторією, студією тощо. Цього часто не розуміють як викладачі університету, так і студенти. Перші часто просто хочуть щось готове передавати, а другі хочуть щось готове отримувати.
Найбільше сьогодні ми потребуємо зміни масштабу мислення тих, хто відповідає за реформи сфери вищої освіти. Дріб’язковими заходами університети не будуються, а їх розвиток не забезпечується. Від спроб зміни переліків паперів та місць їх отримання потрібно перейти до масштабних реформ. Половинчастість реформ буде лише погіршувати ситуацію, що ми сьогодні і спостерігаємо.

Читати докладно

03.07.2017

ПРО МОТИВУВАННЯ І ОЦІНЮВАННЯ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Протягом багатьох століть європейської історії школа була інструментом у розпорядженні церкви та держави. Практики мотивування учнів шкіл значною мірою визначалися вищезазначеними інститутами. Побудова людиноцентричної школи означає відмову школи від її фактичного статусу інструменту та її розбудова як самостійного суб’єкта. На цьому шляху потрібно позбутися нав’язаних школі ззовні практик мотивування, що передбачає поміж іншого і переосмислення феномену (інституту) оцінювання. Цього не можна досягти шляхом несвідомого наслідування закордонних рецептів, бо останні часто виписуються в системі координат, яка потребує переосмислення.

Читати докладно

14.05.2017

ПРО АВТОНОМІЮ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА КРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Введення інституту та інструментарію кризового менеджменту може відбуватися лише за умов існування у сфері вищої освіти системи противаг, яка передбачає та направлена на розбудову системи забезпечення якості вищої освіти. Введення кризового менеджменту поза системою забезпечення якості вищої освіти є не лише малоефективним, а й проблематичним та недоречним, оскільки наслідки введення кризового менеджменту без існування системи забезпечення якості вищої освіти будуть погано прогнозованими та будуть містити в собі загрозу погіршити ситуація як у відповідному вищому навчальному закладі, так і у сфері вищої освіти країни в цілому. Кризовий менеджмент є одним із можливих інструментів для забезпечення якості вищої освіти, і тому він має розглядатися виключно у системі забезпечення якості вищої освіти.

Читати докладно

31.03.2017

ПРО МОНІТОРИНГ ПРОЦЕДУР ОЦІНЮВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Ситуація із забезпеченням якості вищої освіти не зазнала суттєвих змін за останні два-три роки, або за час, що минув після ухвалення нового Закону «Про вищу освіту». Викладач вищої школи, який наважиться об’єктивно оцінювати академічні успіхи студентів, неодмінно рано чи пізно буде звинувачений у всіх гріхах та вступить у прямий конфлікт з керівниками структурних підрозділів (кафедри, факультетів) та керівництвом вищого навчального закладу. Необ’єктивність оцінювання у вищій школі залишається сьогодні неодмінною умовою «комфортного» життя викладача вищої школи. Реформа вищої освіти мала б змінити ситуацію або принаймні відкрити перспективи для відповідних змін, однак цього не сталося. Від викладача вищої школи продовжують вимагати не професіоналізму, а лише «слухняності » та прислуговування.

Читати докладно

27.02.2017

Про доступ до вищої освіти
Ми маємо припинити практику фактичної торгівлі документами про вищу освіту, що «процвітає» сьогодні у сфері вищої освіти. Має бути забезпечена ефективність функціонування соціальних ліфтів, одним із найпотужніших з яких є доступ до вищої освіти. Від ефективності процедур забезпечення доступу до вищої освіти залежить процвітання суспільства, країни та держави.
Доступ до вищої освіти має ґрунтуватися на неухильному дотриманні принципу: право на здобуття вищої освіти має відкриватися лише після успішного опанування повною загальною середньою освітою, що підтверджується відповідними результатами ЗНО. Варто розглянути можливість розрізнення порогу ЗНО, що підтверджує право на отримання документа про середню освіту, та порогу, що надає право вступати до ВНЗ.

Читати докладно

25.01.2017

Про феномен популярності
Популярність не пов’язана з розумінням. Прагнення популярності не є прагненням бути зрозумілим. Звісно, що відсутність прагнення бути зрозумілим не веде неодмінно до популярності. Роз’яснення та зрозумілість майже ніколи не сприяють популярності.
Одним із найбільш «популярних» філософів ХХ століття був Мартін Гайдеггер, який мало докладав зусиль для того, щоб бути зрозумілим. Така позиція приховує в собі небезпеку того, що людина може втратити розуміння самої себе та своїх вчинків. Таку позицію можна назвати позицією інтелектуального кокетства.

Читати докладно

03.01.2017

Фінансування вищої освіти: між стратегічними інвестиціями і тактичною доцільністю
Ми можемо вибудувати надійну та ефективну систему фінансування сфери вищої освіти лише в тому разі, якщо така система фінансування буде насамперед фінансувати забезпечення якості вищої освіти, а не визначатися міркуваннями політичної доцільності чи популістськими гаслами.

Читати докладно

02.01.2017

Про сучасну академічну філософію в Україні, або невивчені уроки
Наявність філософської академічної спільноти має підтверджуватися не запевненнями окремих можливих представників такої гіпотетичної спільноти, а спроможністю останньої забезпечувати належний рівень викладання філософії в університетах і насамперед на філософських факультетах, забезпеченням належних умов захисту дисертаційних досліджень з філософії в академічних установах, забезпеченням умов можливості публікацій результатів філософських досліджень у фахових вітчизняних філософських виданнях, що має передбачати наявність належної процедури рецензування таких публікацій та цивілізовані стосунки між редакціями та авторами.

Читати докладно

03.12.2016

Реалії та перспективи розбудови системи забезпечення якості вищої освіти "
Після ухвалення чинного Закону «Про вищу освіту» знадобилося більше двох років для того, щоб Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти розпочало свою діяльність. Національне агентство має дві перспективи. По-перше, стати ключовим суб’єктом нової системи забезпечення якості вищої освіти. А слід визнати, що сьогодні в Україні не існує надійної системи забезпечення якості вищої освіти.
По-друге. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти може перетворитися на таке собі «міністерство вищої освіти», яке буде постійно намагатися перетягувати на себе нові повноваження або, вірніше кажучи, доволі довільно інтерпретувати ті повноваження, якими його наділяє чинний Закон «Про вищу освіту».
Сьогодні важливо не допустити реалізації останньої перспективи. Бо така перспектива робить безперспективною розбудову системи забезпечення якості вищої освіти.

Читати докладно

30.11.2016

Викладач вищої школи - заручник "системи"
Міністерство освіти і науки запропонувало внести зміни до чинного Порядку присвоєння вчених звань. Ініціатива МОН викликала жваве обговорення. Як видається, подекуди такому обговоренню не вистачає відповідного масштабу та врахування складності питання. Відповідь на пропозиції МОН має бути дана у відповідному контексті. Дискусія про чинний Порядок присвоєння вчених звань є дискусією про розуміння ролі та місця викладача у системі вищої освіти.

Читати докладно

03.11.2016

Про управління у сфері вищої освіти


Читати статтю на порталі “Освітня політика”

01.09.2016

Що робити з педагогічною освітою?


Читати докладно

25.07.2016

Реформа вищої освіти: від хуторянства до культу карго
Отже, що ми маємо реально в царині вищої освіти?
Ми маємо кілька десятків вищих навчальних закладів, які ще можуть відповідати бодай якимось стандартам вищої освіти.
Ми маємо кілька сотень вищих навчальних закладів, які не мають нічого спільного з вищою освітою взагалі.
Ми маємо абсолютно безпорадний орган центральної влади – Міністерство освіти і науки, що неспроможне не лише провести реформу вищої освіти, а й дати раду саме собі.
Ось той реальний стан справ, який ми маємо, а не те, що нам намагаються показати міністерські чиновники чи наближені до них кола.
Не можна покращити те, чого не існує. А саме цим займалося останні два роки МОН. Замість створення нової системи вищої освіти, МОН вдавало реформування нібито існуючої системи вищої освіти.
Важливо, не плутати матеріал для майбутньої системи вищої освіти та саму систему вищої освіти. Людині, дійсно, властиво бачити більше порядку там, де його саме бракує.

Читати докладно

28.06.2016

Про реформу системи фінансування вищої освіти
Проблема недостатнього фінансування вищої освіти розглядається сьогодні як одна з головних проблем вищої школи. Може видатися, що в разі істотного збільшення фінансування вищої освіти інші проблеми вирішаться самі по собі. Однак це далеко не так. Проблема фінансування вищої освіти лежить не стільки в площині недостатнього фінансування вищої освіти, скільки в площині відсутності механізмів впливу системи фінансування на забезпечення якості вищої освіти. Саме розуміння цього сьогодні, на жаль, не вистачає як на рівні освітянського менеджменту, так і на експертному рівні. Система фінансування продовжує розглядатися сама по собі, часто в дискусіях про необхідність реформування системи фінансування вищої освіти можна зустрітися з аргументами, які посилаються на забезпечення справедливості розподілу, що само по собі є правильним, однак при цьому розмови про справедливість перешкоджають побачити суть проблеми; розподіл фінансування має бути не лише справедливим, а й ефективним. Масштабна реформа системи фінансування вищої освіти може розпочатися лише після або супроводжувати розбудову системи забезпечення якості вищої освіти.

Читати докладно

22.05.2016

Про незалежні установи із забезпечення якості вищої освіти
Рано чи пізно діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти буде розблоковано. На жаль, вже сьогодні можна прогнозувати, що після розблокування діяльності, новостворене Національне агентство не буде направляти основну свою увагу на розбудову мережі незалежних установ, бо такі установи мають бути значною мірою незалежними і від самого Національного агентства. Розуміння цього, звісно, не повинно сьогодні впливати на наше бачення та оцінку ситуації щодо теперішнього блокування діяльності НАЗЯВО. Однак ми маємо бути готовими до того, що доведеться поступово, крок за кроком, втілювати ті норми, які містить новий Закон “Про вищу освіту”, а саме в частині щодо формування нової системи забезпечення якості вищої освіти. Разом з тим, доведеться в майбутньому вносити доповнення в розділ V Закону, бо теперішня ситуація та відповідні формулювання ст. 23 Закону залишають багато двозначностей щодо статусу незалежних установ та їх ролі в новій системі забезпечення якості вищої освіти.

Читати докладно

28.04.2016

Як врятувати реформу вищої освіти?
У чому полягає реальна реформа вищої освіти? Така реформа передбачає реформування системи вищої освіти як цілого. Останнє передбачає розуміння послідовності кроків проведення реформи. Навіть правильні самі по собі пропозиції, за їх поспішного чи запізнілого втілення, можуть виявитися або абсолютно неефективними, або навіть руйнівними для системи. У цьому зв’язку ще раз варто вказати на неприпустимість проведення масштабного реформування системи фінансування вищої освіти без попередньої розбудови системи забезпечення якості вищої освіти. Поспішне реформування системи фінансування вищої освіти буде рівнозначне киданню грошей в топку для опалення приміщення. Реформа системи фінансування вищої освіти лише в поєднанні з розбудовою системи забезпечення якості вищої освіти може сприяти формуванню умов для розвитку системи вищої освіти, а не підтримці не реформованої теперішньої бюрократичної системи. Якщо теперішнє чи наступне керівництво Міністерства та широка експертна громада виявляться неспроможними побачити реальний масштаб потрібних реформ вищої освіти та не сформулюють врешті-решт головне стратегічне завдання реформування вищої освіти, будь-які сподівання на реальне реформування вищої школи залишиться на багато десятиліть викликом відкладеної дії для майбутніх поколінь. Утім, сьогодні ще є можливість розпочати реальну та кардинальну реформу системи вищої освіти. Реформа вищої світи має передбачати наступні послідовні кроки: розбудова системи забезпечення якості вищої освіти, розбудова системи ухвалення управлінських рішень у системі вищої освіти, розбудова нової системи фінансування вищої освіти, наділення вищих навчальних закладів усією повнотою прав та можливостей для забезпечення реальної автономії ВНЗ. Кожен наступний крок реформи передбачає попередній, не можна починати наступний крок, пропустивши попередній.

Читати докладно

22.03.2016

Про моніторинг якості вищої освіти в світлі нових міністерських ініціатив
Час від часу абітурієнти ставлять перед собою просте питання: в якому вищому навчальному закладі вони отримають кращу освіту? Тим самим абітурієнти ставлять питання про якість вищої освіти у різних вищих навчальних закладах. Допомогти отримати відповідь на це питання мали б відповідні рейтинги вищих навчальних закладів. Можна лише вітати появу різноманітних рейтингів вищих навчальних закладів. Разом з тим, поява рейтингу вищих навчальних закладів далеко не завжди означає, що такий рейтинг став результатом проведення повноцінного моніторингу ВНЗ, а не, скажімо, лише відображенням стосунків, що склалися між ВНЗ та суб’єктом, який здійснював моніторинг та, відповідно, запропонував той чи інший рейтинг ВНЗ. Часто університетські рейтинги фіксують лише певні формальні показники, що не дають комплексного уявлення про реальне забезпечення якості вищої освіти у відповідному вищому навчальному закладі. Довіряти можна лише тому рейтингу вищих навчальних закладів, який запропонований на основі моніторингу, що відповідає певним критеріям та вимогам. Отже, потрібно визначитися з відповідними рекомендаціями щодо організації моніторингу якості вищої освіти.

Читати докладно

24.02.2016

Про оптимізацію мережі вищих навчальних закладів в Україні
Проблема полягає не в тому, що в Україні існує велика кількість вищих навчальних закладів, зокрема університетів; проблема полягає в тому, що значна частина українських вищих навчальних закладів не відповідає власній назві. Так, переважна більшість українських університетів є, в кращому випадку, вищими професійними школами, які з різною мірою успішності намагаються відповідати статусу університету. Отже, просте скорочення кількості вищих навчальних закладів не приведе до набуття нової якості тими ВНЗ, які залишаться після скорочення кількості ВНЗ в країні.

Читати докладно

29.01.2016

Майже сповідь освітнього аналітика-консультанта та позаштатного філософа
Здається, що про освіту можуть говорити майже всі, адже всі колись навчалися чи навчаються, хтось викладав чи викладає. Здається, будь-хто може і має право висловлювати свою думку про систему освіти. Батьки, учні та студенти, вчителі шкіл та викладачі вищих навчальних закладів, менеджери та чиновники від освіти є великою армією стейкхолдерів, які можуть та навіть готові говорити про освіту. Однак одна справа говорити – інша справа шукати відповіді, які будуть виходити за межі інтересів окремих груп стейкхолдерів. Щось подібне з філософією, кожен час від часу може розмірковувати над філософськими питаннями, однак лише одиниці спроможні формулювати самі філософські питання та проблеми, а потім роками намагатися шукати відповіді. Далеко не всі власники документів про філософську освіту спроможні це робити.

Читати докладно

19.01.2016

Про можливість академічного перекладу філософських текстів в умовах квазі-університетського життя.
Текст моєї доповіді (по скайпу) на робочому семінарі, присвяченому реалізації проектів “UKRAINIAN INDEX OF PHILOSOPHY”та “TRANSLATION PHILOSOPHICA”, Інститут філософії НАНУ, 23 грудня 2015 р. Доповідь буда присвячена можливості академічного перекладу філософських текстів в умовах квазі-університетського життя. Певний акцент було зроблено на можливості академічного перекладу текстів Канта. Вірніше кажучи, мова йшла про те, чому сподіватися на появу таких перекладів сьогодні проблематично.

Читати докладно

31.12.2015

Про систему оцінювання в середній та вищій школі
Головна проблема сьогоднішньої організації навчального процесу та оцінювання знань учнів у школі полягає в тому, що система шкільної освіти налаштована не стільки на здобуття учнем ґрунтовних знань, скільки на відтворення учнем поточного матеріалу та його оцінювання. Такий підхід не переймається ґрунтовністю та глибиною засвоєння учнем відповідних знань та вмінь. Процес навчання у школі можна описати наступним чином: завчив, отримав оцінку та забув.

Введення кредитно-модульної системи та європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) суттєво змінило ситуацію з практикою оцінювання знань студентів. На жаль, такі зміни з певними позитивними моментами привнесли також значний негатив. Якщо раніше викладач оцінював знання студентів в основному на іспиті та заліку, суб’єктивно враховуючи при цьому роботу студента протягом семестру, то зараз викладач значну частину свого часу відводить певним обрахункам балів, часто маніпулюючи останніми.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

29.12.2015

Про два шляхи людини
У своєму житті людина водночас долає два шляхи. Перший шлях є зовнішнім, видимим шляхом. Другий шлях є внутрішнім шляхом, прихованим від стороннього ока. Часто за успіхи на зовнішньому шляху доводиться йти на компроміс, який відкидає людину далеко назад на її внутрішньому шляху. Чи варто недооцінювати зовнішній шлях? Чи варто визначати головний з двох шляхів? Напевно, що ні! Завданням людини є гармонійне поєднання двох шляхів. Це завдання, з яким людині доволі важко впоратися, проте саме гармонійне поєднання двох шляхів є ознакою справжнього успіху людини в житті.

Читати докладно

21.12.2015

Про автономію українських ВНЗ у світлі нових законодавчих ініціатив
Сьогодні існує небезпека того, що в далекий від досконалості закон про вищу освіту почнуть вносити несистемні зміни та доповнення. Законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо автономії вищих навчальних закладів” (№3219 від 05.10.2015 р.) є, як мені видається, саме такою спробою. В моїй статті обґрунтовується недоцільність ухвалення цього законопроекту, оскільки він не досягає тієї мети, яку він декларує, а в окремих випадках обмежує права вищих навчальних закладів та посилює їх нерівність.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

25.11.2015

Попередні зауваження про так звану “клаптикову теорію” походження “Критики чистого розуму”
“Клаптикова теорія” походження “Критики чистого розуму” є своєрідним звинуваченням Канта. Як тут не пригадати характерні оцінки, які Сміт давав дослідженню Файгінгера. Так, Сміт вважав, що аналіз Файгінгером трансцендентальної дедукції категорій у першому виданні “Критики чистого розуму” є чудовим прикладом детективного генія в царині науки! Виникнення детективу як літературного жанру ми пов’язуємо з англосаксонською літературою, детективний жанр відносно молодий, саме поняття detective походить від латинського detego, тобто розкриваю, викриваю. Детектив як літературний жанр пов'язаний з описом процесу дослідження певної таємниці з метою її розкриття. Звісно, що сама таємниця дуже часто, хоча і не завжди пов’язана з певним злочином. Тому своєрідне порівняння Смітом аналізу Файгінгера з детективною роботою вже саме по собі доволі цікаве та симптоматичне. Літературний жанр детектив зароджується в англосаксонській літературній традиції. Батьками детективу були американець А.Є.По та культові майстри детективного жанру британці Конан Дойл та Агата Крісті. Напевно, шотландцю Сміту було що сказати про детективний жанр. Адже Сміт у 1918 році (році виходу його коментарю до “Критики чистого розуму”) був професором Единбурзького університету, в якому свого часу навчався сер Артур Конан Дойл, літературний герой якого розслідував таємниці та злочини, покладаючись на дедукцію.

Читати докладно

24.11.2015

Дисертаційне дослідження в Україні: абсурдність та приниження
Майже кожен викладач вищої школи в Україні вважає за необхідне захистити хоча б кандидатську дисертацію. При цьому кожен самостійно визначає для себе, яким саме шляхом він прийде до отримання наукового ступеня. Однак визначаючи такий шлях, кожен потенційний дисертант має рахуватися з тією системою та практикою отримання наукового ступеня, яка вже склалася. В Україні це означає, що потенційний дисертант має наперед погодитися з тим абсурдом, з яким йому доведеться зустрітися у процесі підготовки та захисту дисертації. Також він має бути готовим піти на певні можливі компроміси з власним сумлінням та можливі приниження власної гідності.

Читати статтю

19.10.2015

Про філософський текст
Філософський доробок, що постає у вигляді філософського тексту, є унікальним і доволі рідкісним феноменом. Дуже часто можна зустріти псевдо філософські тексти, які подаються саме як філософські, хоча вони мають з останніми мало спільного. І хто знає, можливо, вся історія філософії подарувала лише кілька десятків філософських текстів взагалі.

Читати докладно

14.10.2015

Антропоцентризм в освіті та законотворення
Законотворення як процес та законодавство як результат стали визначним здобутком людства вже кілька тисячоліть, однак не завжди має місце розуміння того, що законотворення містить у собі і багато небезпек. Невипадковим є той факт, що рівень законотворчої регуляції освітньої царини в різних країнах може суттєво відрізнятися.
Схильність до законотворення та формалізованого нормотворення часто є вираженням схильності до регуляції системи домінуючим суб’єктом, таким суб’єктом виступає держава та владні інституції.
Занурившись у процес пошуку “ідеального освітнього законодавства”, ми, фактично, залишаємося заручниками горизонту сьогоднішнього бачення ситуації. Тим самим обмежуються можливості вибору альтернатив у майбутньому. Закон повинен мати місце там, де в ньому є крайня потреба. Часто саме існуюче законодавство обмежує можливості розвитку, а тим більш, можливості альтернативного розвитку в майбутньому. Сьогодні мова йде лише про заміну однієї форми державної регуляції освіти іншою. Навіть створення Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти розглядається як елемент реалізації державної політики у вищій освіті. І це при тому, що у інших країнах відповідні органи діють на зовсім інших засадах. Дивергентне мислення майже не визначає сьогоднішній стан реформування нашої системи освіти. Ми шукаємо якийсь безальтернативний ідеальний варіант. Однак такий шлях може виявитися безперспективним та засвідчити всю утопічність подібного підходу.

Читати статтю

26.09.2015

Відгук на автореферат дисертації Секунданта Сергія Григоровича “Нормативно-критичні підстави епістемології Г. В. Ляйбніца” на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.05 – історія філософії
В останні двісті років німецька філософія XVII- XVIII століття до Канта фактично залишалася поза належною увагою дослідників. Її недооцінка та неврахування її впливу на становлення філософії Канта сьогодні вже є очевидними. Кант нібито затьмарював собою попередню німецьку філософію: німецькомовну, латиномовну та франкомовну. Ми можемо говорити сьогодні про формування програми дослідження німецької філософії кінця XVII – XVIII століття до Канта, і в такій програмі дослідженню філософії Ляйбніца, зокрема дослідженню його теорії пізнання, буде належати особливе місце. Результатом реалізації такої програми може стати докорінне переосмислення європейської філософії кінця XVII – XVIII століття.
Дослідження Сергія Секунданта може зайняти своє поважне місце не лише у вітчизняній, а й в загальноєвропейській традиції історико-філософських досліджень. Дане дослідження становить собою доволі сміливу спробу не просто переосмислити теорію пізнання Ляйбніца, виокремлюючи при цьому гносеологію та епістемологію Ляйбніца, а й формування особливого типу історико-філософського дослідження. На жаль, сам дисертант не акцентує на останньому належним чином своєї уваги. Відповідальність за це ми можемо покласти лише на скромність дисертанта.

Читати докладно

23.09.2015

Про новий “Порядок (безпорядок?!) затвердження рішень про присвоєння вчених звань”
Вперше в історії української вищої школи неприховано та цілком легально визначено, що викладачі вищої школи будуть купувати вчені звання. Культ карго, комплекс меншовартості, недалекоглядність та спрощене бачення ситуації породили абсолютно безглузду постанову, якою визначається новий порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань, який в разі його втілення в життя з 1 січня 2016 року, стане новим етапом на шляху руйнації вищої школи. Чому профанацію реформи вищої освіти бере гору? Відповідь існує. Ті, хто сьогодні проводять реформу вищої освіти, не мають розуміння стратегічних завдань реформи вищої освіти, до яких належить розбудова системи противаг у вищій освіті, розбудова системи забезпечення якості вищої освіти. Такі системи передбачають роботу по перерозподілу повноважень, сприяння формуванню нових суб’єктів системи противаг у вищій освіті, надання всім без виключення вищим навчальним закладам реальної автономії, перехід якої в анархію буде стримуватися новою системою противаг у вищій освіті. Складається враження, що сьогодні МОН піклується лише про збереження власних повноважень, а за можливості й отримання нових. Замість сприяння розбудові системи забезпечення якості вищої освіти, МОН пропонує створити залежну від зовнішніх суб’єктів систему контролю за здобутками викладачів української вищої школи.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

16.09.2015

Про розбудову системи забезпечення якості вищої освіти в Україні
Критична ситуація з забезпеченням якості вищої освіти потребує доволі радикальних кроків, деякі з них будуть покликані в короткостроковій перспективі вплинути на політику вищих навчальних закладів щодо забезпечення якості освіти. Так, зокрема мова йде про запровадження ЗНО для випускників вищої школи. В подальшому такі заходи можна буде переглянути, однак сьогодні потрібні рішучі кроки, які дозволять, принаймні, зупинити подальше погіршення якості вищої освіти та руйнацію системи вищої освіти в цілому. Набуття ВНЗ додаткових прав має супроводжуватися процесом розбудови системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти, в іншому разі ми отримаємо лише маніпулювання автономією. Автономія ВНЗ гарантує не лише права, а й передбачає відповідальність за реалізацію прав. Саме система зовнішнього забезпечення якості вищої освіти має відповісти на питання, які вищі навчальні заклади мають втратити ліцензію, а які отримати додаткову фінансову підтримку з державного бюджету. Надійна система, а не мінливі примхи чиновника, є гарантією в майбутньому забезпечення якості вищої освіти.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

31.08.2015

Кадрова політика у вищій школі та освітній моніторинг
Іноді складається враження, що українська держава намагається не стільки забезпечити добрі умови для розкриття потенціалу науково-педагогічних працівників, скільки бореться з безперервним зростанням їх кількості, вигадуючи при цьому все нові і нові перешкоди на шляху пошукачів вчених звань. Однак це аж ніяк не зупиняє останніх, а лише сприяє розвитку їх уяви та винахідливості, що однак на практиці виявляється мало пов’язаним з підвищенням професійності останніх. На таку безперервну боротьбу прямолінійної впертості державних мужів та винахідливості пошукачів академічних регалій накладається кадрова політика самих вищих навчальних закладів, яка хоча і має певні спільні риси, проте все ж має і свої відмінності у кожному навчальному закладі. Все це породжує суцільний безлад, який приховується за ширмою дотримання формальних вимог при присудженні вчених звань.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

30.07.2015

Про ситуацію довкола формування Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти
Створення Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) можна розглядати як один із найважливіших кроків реформи вищої освіти. Разом з тим безпосередній процес формування НАЗЯВО як колегіального органу вже викликав багато нарікань та взаємних звинувачень. Питання формування НАЗЯВО розглядається у відриві від питання про забезпечення умов для формування незалежних агенцій з забезпечення якості вищої освіти.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

14.06.2015

“Гра в бісер” чи освітній консалтинг?
В умовах фактичної відсутності в Україні освітнього консалтингу, ми маємо ситуацію, за якої значна частина українських абітурієнтів взагалі погано розуміє, чим саме вони будуть займатися після отримання диплома за тією чи іншою спеціальністю. Дуже часто рішення ухвалюються навмання. Якщо таке рішення навмання ухвалює окрема людина, то це є проблемою її особистого життя, однак якщо відповідні рішення ухвалюються навмання державою, то це стає проблемою для всіх! Освітній консалтинг має вийти з положення прислуги та стати самостійним впливовим гравцем в системі української освіти. Звісно, це далеко не всім буде до вподоби.

Читати статтю на порталі “Освітня політика”

19.04.2015

Спроба концептуального осмислення системи освіти та її підсистем
Сьогодні в умовах підготовки Закону “Про освіту” та розробки дорожньої карти освітньої реформи питання осмислення системи освіти в цілому є доволі актуальним. Лише в контексті розуміння системи освіти в цілому можна говорити про реформу окремих сегментів системи освіти, зокрема про питання формування феномену старшої школи. Занепокоєння багатьох експертів викликає вже не стільки самі реформи та конкретні кроки, скільки проблема розуміння системи реформ в цілому. Питання полягає в тому, наскільки ми адекватно усвідомлюємо саму систему освіти та її підсистеми?

Читати статтю

04.04.2015

Реформа вищої освіти: компроміс стейкхолдерів
Ситуація, яка складається довкола імплементації Закону “Про вищу освіту”, була визначена значною мірою поспішним ухваленням Закону. Новий Закон є доволі суперечливим та незавершеним. Він став результатом компромісу стейкхолдерів, а не результатом роботи незалежних освітніх експертів. Поспішне ухвалення Закону було обумовлено виключно міркуваннями політичної доцільності.

Читати статтю на сайті “Критика”