Прояснення першої секції [B 92-94] має визначальне значення для розуміння всієї метафізичної дедукції категорій у Канта.

Назву першої секції “Про логічне вживання розсудку взагалі” можна порівняти з виразом “usus logicus intellectus” з кантівської дисертації 1770 року. На це звертає свою увагу М. Вольф [Wolff, Kants Urteilstafel. Nicht nur eine Replik / Metaphysik und Kritik, 2004, S.110]. Вольф взагалі робить припущення, що первісний текст для першої секції “Керівництва для відкриття всіх чистих понять розсудку” виник не пізніше ніж лист Канта до Герца від 21 лютого 1772 року, а власне сама перша секція є в поспіху переробленим для друку ескізом аргументації первісного тексту, що виник на початку 70-х років [Wolff, 2004, S.109]. В своєму припущенні Вольф спирається поміж іншого і на позицію Бено Ердмана, який, виходячи з філологічних міркувань, стверджує, що перше положення цієї секції мало бути написано в період написання Кантом вищезазначеного листа до Герца.

Першій секції приписують подекуди особливі функції у тексті. Так, Генрі Елісон вважає, що перша секція “Про логічне вживання розсудку взагалі” є введенням до метафізичної дедукції [Allison, Kant’s Transcendental Idealism, 1983, P.69]. Як ми вже вище зазначили, таким введенням до метафізичної дедукції категорій швидше слугує коротке введення до першої глави аналітики понять [B91-92], яке розміщено в тексті аналітики понять безпосередньо перед першою секцією, а перша секція є вже проведенням метафізичної дедукції і саме в ній подаються результати, які є визначальними для всієї метафізичної дедукції категорій.

На особливе значення першої секції вказує Міхаель Вольф, який аналізу першої секції “Аналітики понять” присвячує левову частку своєї роботи “Повнота кантівської таблиці суджень.” Вольф вважає, що перша секція мітить в собі ключ до всієї метафізичної дедукції (Керівництва….). Згідно Вольфа, у першій секції пояснюється принцип, від якого залежить евристика всієї першої глави “Аналітики понять”, іншими словами, метафізичної дедукції категорій. На позиції Вольфа ми зупинимося нижче більш детально. Значною мірою заочною дискусією з Вольфом обумовлена логіка нашого власного аналізу першої секції.

Розалес розглядає першу секцію як місце, де встановлюється ідея системи (таблиці суджень), а саме відбувається її виведення з ідеї розсудку [Rosales A. Sein und Subjektivität bei Kant, 2000, S.89].