Кант і трансцендентальна філософія
Kant and Transcendental Philosophy
На головну

Home
Про проект

About Project
Анонси

Events Calendar
Корисні посилання

Useful links
Персоналії

Personalities
Публікації

Publications
Коментарі

Commentaries
Переклад

Translation
Рецензії

Reviews
Бібліотека

Library

 

Федорченко Юрій

Коментарі до “Критики чистого розуму”

Введення до метафізичної дедукції категорій B 91 – 92

Введенням до метафізичної дедукції категорій слугує коротке введення до першої глави аналітики понять [B91-92], яке розміщено в тексті “Критики чистого розуму” безпосередньо перед першою секцією “Керівництва для відкриття всіх чистих понять розсудку”, а перша секція є вже проведенням метафізичної дедукції. Саме у введенні міститься дуже важливе для розуміння всієї метафізичної дедукції категорій положення, згідно якого “Трансцендентальна філософія має перевагу, однак разом з тим також і обов’язок відшукати свої поняття згідно одного принципу, тому що вони виникають чистими і не змішаними ні з чим із розсудку як абсолютної єдності і відповідно мають бути пов’язані між собою згідно одного поняття чи ідеї. Такий зв'язок дає нам в руки правило, згідно якого a priori можна визначити місце для кожного чистого поняття розсудку та повноту всіх їх разом, в іншому разі все це залежало б від вподобань і випадковості.”

Дане кантівське положення потребує свого прояснення, воно ставить перед дослідником відразу кілька питань, відповідь на які не видається очевидною. По-перше, що слід розуміти під принципом, згідно якого трансцендентальна філософія має відшукати всі свої поняття, і власне як слід розуміти такий принцип? По-друге, чому Кант говорить в цьому положенні не про чисті поняття розсудку, а про поняття трансцендентальної філософії взагалі, і відповідно чи можна ототожнити поняття трансцендентальної філософії і поняття чистого розсудку? По-третє, що мається на увазі під висловом “розсудок як абсолютна єдність”, тобто що слід розуміти під такою єдністю? По-четверте, що означає, що поняття розсудку мають бути пов’язані згідно одного поняття чи ідеї, тобто що слід розуміти під таким поняттям чи ідеєю? По-п’яте, як узгоджується це положення з положенням, яке міститься наприкінці §21?

Відповіді на дані питання є вкрай важливими для прояснення природи метафізичної дедукції категорій. Ми назвемо ці п’ять питань питаннями щодо природи метафізичної дедукції категорій.