Соціальна філософія

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

М Е Т А     КУРСУ

 

Метою даного курсу є прояснення самої соціальної філософії як соціальної антропології.

 

 

У результаті вивчення курсу студенти повинні

 

знати:

 

-         основний категоріальний апарат курсу;

-         основний зміст всіх тем програми;

 

 

уміти:

 

-         аргументувати, спираючись на положення, які можуть мати значення принципів;

-         користуватись  набутими  знаннями в своїй  теоретичній, проблемно-пошуковій роботі в царині соціально-філософської проблематики;

-         обґрунтовувати, спираючись на набуті знання, свої особисті переконання та  позицію в суспільному житті;

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВНИЙ КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ КУРСУ

Виробництво, громадянське суспільство, демократія, держава, діяльність, добро, дух, духовне, економіка, життєвий світ, закон, зло, ідеал, ідеологія, ідея, індивід, індивідуальність, історія, клас, конфлікт, культура, людина, мораль, народ, національне, нація, особистість, політика, політичне, право, природа, прогрес, світ, свобода, соціальна мобільність, соціальний інститут, соціум, страта, суспільне благо, суспільство, формація, ціль, цінність, цивілізація.

 

 

 

 

 

 

П Р О Г Р А М А

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Соціальна філософія та її становлення

 

ТЕМА 1. Предмет соціальної філософії.

Філософія і соціальна філософія. Специфіка предмета соціальної філософії. Категорії соціальної філософії. Функції соціальної філософії. Методи дослідження. Місце соціальної філософії в структурі філософського знання та системі суспільних наук. Природничі та суспільні науки. Поняття закону та закономірності. Поняття закономірності в суспільних науках.

 

ТЕМА 2. Етапи становлення соціальної філософії

Соціальна філософія доби античності: Платон та Арістотель. Ідея ідеальної держави. Людина як політична істота. Антична демократія. Соціальна філософія в середньовіччі: теократична модель суспільства та держави. Становлення соціальної філософії за доби Відродження: світська модель суспільства та держави. Просвітництво: ідея суспільного договору та ідея конституції. Німецька класика. Соціальна філософія в 19-20 ст. Сучасна соціальна філософія.

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Людина як суспільна істота та суб’єкт історії

 

ТЕМА 3. Людина, природа, суспільство

Поняття людини. Підходи щодо розуміння людини. Есенційне і екзистенційне розуміння людини. Альтернативні визначення людини. Концепції походження людини: критичний аналіз. Поняття природи. Людина як біологічна істота. Біологічна неповноцінність людини. Протилежність людини і тварини. Людина і природа. Людина і світ. Відкритість людини світу Поняття суспільства. Людина і суспільство. Поняття “соціум”. Індивід, індивідуальність, особистість. Людина та соціальні інститути.

 

ТЕМА 4. Суспільство і історія. Філософія історії

Підходи до типологізації суспільств. Формаційний підхід. Поняття формації. Критичний аналіз формаційного підходу. Поняття “клас”. Порівняння понять клас та страта. Теорія рівнозначності факторів. Типи суспільств: архаїчне, традиційне, модерне. Життєвий світ і суспільство як система. Історія та її суб’єкт. Людина як суб’єкт історії. Абсолютний дух як суб’єкт історії. Лінійна та монадологічна концепція історії. Смисл історії. Історія і ідея прогресу. Критерії прогресу.

 

 

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІII. Сфери суспільного життя

 

ТЕМА 5. Духовне життя суспільства і культура

Поняття “духовність“ та “дух”. Духовний розвиток суспільства. Міф, право, мораль, наука, мистецтво, релігія, ідеологія як елементи духовної сфери суспільства. Духовне життя та ідея свободи. Свобода та відповідальність. Поняття культури. Національна культура. Культура та цінності. Поняття “культурної цінності”. Людина як найвища цінність. Культура і цивілізація. Освіта та культура. Поняття “інтелігенція”.

 

ТЕМА 6. Національні та політичні виміри суспільного життя людини

Поняття “національне”, “нація”. Етнос. Народність. Народ. Поняття “політичне”. Арістотель про людину як політичну істоту. Народ та Еліта. Політична еліта. Національне і політичне. Мораль та політика. Держава та громадянське суспільство. Націоналізм і космополітизм як форми відповідальності. Демократія та її “ахіллесова п’ята”. Політичні вибори: компетентність чи маніпуляція. Нацизм, шовінізм, фашизм, комунізм, імперіалізм та суспільні патології. Конфлікт та війна.

 

ТЕМА 7. Суспільне виробництво. Суспільство і економіка

Поняття суспільного виробництва. Духовне та матеріальне виробництво. Людина як суб’єкт виробничої діяльності. Виробництво і потреби людини. Попит і пропозиція. Поняття “економіка”. Економічна теорія. Економічна системи. Типи суспільств та типи економік. Економічний вимір суспільства. Економіка і духовне життя суспільства. Релігія і економіка. Взаємозв’язок економіки та політики. Торгівля, економіка, технічний прогрес. Натуральний обмін і гроші. Гроші як соціально-економічний інститут.

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

 

Тема 1. Предмет соціальної філософії – 2 год.

План

 

1.    Специфіка предмета соціальної філософії.

2.    Поняття “соціальне” та “суспільне”.

3.    Соціальна філософія в структурі філософського знання та суспільних наук.

 

Проблемно-пошукові питання

1.      Чим відрізняється соціальна філософія від соціології?

2.      Чому слід розрізняти природничі та суспільні науки?

3.      Чи можна говорити про закони суспільного життя?

4.      В чому полягає особливість пізнання соціального?

 

Завдання для самостійної роботи

1.    Дослідіть питання історії розрізнення між природничими та суспільними науками.

2.    З’ясуйте чи можна говорити про закони суспільства.

 

Основна література:

 

1.  Андрущенко В.П., Михайличенко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Ґенеза, 1996. – С.13-27.

2.  Кемеров В.Е. Социальная философия: Учебник. – М.: Академический проект, 2004. – С.3-34.

3.  Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник. – Київ–Харків: ВМП „Рубікон”, 1997. – 398с.

 

Додаткова література:

 

1.  Вебер М. “Объективность” познания в области социальных наук и социальной политики // Культурология. ХХ век: Антология – М.: Юрист, 1995. – С.557-603.

2.  Зиммель Г. Проблемы социологии // Г.Зиммель. Избранное. Т.2. – М.: Юрист, 1996. – С.301-465.

3.  Мерло-Понти. Философ и социология // Мерло-Понти. В защиту философии. – М.: Издательство гуманитарной литературы, 1996. – С.65-84.

 

 

 

 

Література для реферування:

Мерло-Понти. Философ и социология // Мерло-Понти. В защиту философии. – М.: Издательство гуманитарной литературы, 1996. – С.65-84.

 

 

Тема 2. Етапи становлення соціальної філософії

– 2 год.

План

 

1.     Античність:

Платон: ідея ідеальної держави.

Арістотель: людина як політична істота.

2.     Відродження:

Макіавелі: держава та інтереси.

3.     Новий час:

Просвітництво: ідея суспільного договору.

4.      Німецька класика:

Кант та Гегель: суспільство та держава.

5. Марксизм і тоталітаризм. Поппер: “Відкрите суспільство та його вороги”.

 

Проблемно-пошукові питання

1.    Чи дійсно можна вважати концепцію держави Платона тоталітарною?

2.    Чи можна розглядати в одній площині теократичні і світські моделі суспільства?

3.    Наскільки теоретично несуперечливою є теорія суспільного договору?

4.    В чому полягає справжня новизна сучасної соціальної філософії?

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Дослідити основні етапи становлення соціальної філософії.

 

Основна література:

 

1.  Андрущенко В.П., Михайличенко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Ґенеза, 1996. – С.28-93.

2.  Андрущенко В. Історія соціальної філософії. Західноєвропейський контекст. – К.: Тандем, 2000. – 358с.

3.  Кемеров В.Е. Социальная философия: Учебник. – М.: Академический проект, 2004. – С.356-370.

4.  Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник. – Київ–Харків: ВМП „Рубікон”, 1997. – 398с.

 

Додаткова література:

 

1.  Аристотель. Политика. Афинская полития. – М.: Мысль, 1997. – 458с.

2.  Гоббс Т. Левиафан // Т.Гоббс. Соч. в 2-х томах. Т.2. – М.: Мысль, 1991.  – С.3-547.

3.  Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // И.Кант. Соч. в 6-ти томах. Т.6. – М.: Мысль, 1966. – С.5-23.

4.  Макиавелли Н. Государь. – М.: Планета, 1990. – С.3–89.

5.  Платон. Государство // Платон. Собр. Соч. в 4-х томах. Т.3. – М.: Мысль, 1994. – С.79-420.

6.  Поппер К. Открытое общество и его враги. Т.1: Чары Платона. – М.: Феникс, 1992. – 448с.

 

Література для реферування:

Поппер К. Открытое общество и его враги. Т.1: Чары Платона. – М.: Феникс, 1992. – С.213-248.

 

 

Тема 3. Людина, природа, суспільство – 2 год.

План.

 

1.    Поняття людини. Підходи щодо розуміння людини.

2.    Концепції походження людини: критичний аналіз.

3.    Поняття природи. Людина і природа.

4.    Поняття суспільства. Людина і суспільство.

 

Проблемно-пошукові питання

1.    Чим обумовлена сама можливість існування альтернативних визначень людини?

2.    В чому полягає біологічна неповноцінність людини?

3.    Чи має філософський сенс дарвінська теорія походження людини?

4.    На чому ґрунтується теза про принципову протилежність людини і тварини?

 

Завдання для самостійної роботи

Проясніть для себе та дайте інтерпретацію виразу: людина є біологічно неповноцінною істотою.

Основна література:

 

1.  Андрущенко В.П., Михайличенко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Ґенеза, 1996. – С.111-135.

2.  Кемеров В.Е. Социальная философия: Учебник. – М.: Академический проект, 2004. – С.231-256.

3.  Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник. – Київ–Харків: ВМП „Рубікон”, 1997. – 398с.

 

Додаткова література:

 

1.  Вернадский В.И. Биосфера. – М.: Наука, 1989. – 344с.

2.  Зиммель Г. Как возможно общество // Г. Зиммель. Избранное. Т.2. – М.: Юрист, 1996. – С.509-526.

3.  Марков Б.В. Философская антропология. – Спб.: Лань, 1997. – 384с.

4.  Шелер М. Положение человека в космосе // М.Шелер. Избранные произведения. – М.: Гнозис, 1994. – С.129-193.

 

Література для реферування:

Зиммель Г. Как возможно общество // Г.Зиммель. Избранное. Т.2. – М.: Юрист, 1996. – С.509-526.

 

 

 

 

 

 

Тема 4. Суспільство і історія. Філософія історії

– 2 год.

План

 

1.    Підходи щодо типологізації суспільств.

2.    Типи суспільств.

3.    Хто чи що є суб’єктом історії?

4.    Історія і ідея прогресу.

 

Проблемно-пошукові питання

1.    Чи є формаційний підхід до розуміння історії беззаперечним?

2.    Наскільки поняття “клас” є теоретично надійним?

3.    Що є спільного та відмінного в лінійній та монадологічній концепції історії?

4.    В яких значеннях можна говорити про смисл історії?

 

Завдання для самостійної роботи

1.    Порівняйте евристичні можливості понять “клас” та “страта”.

2.    Дайте критичний аналіз висловлюванню: в історії має місце прогрес.

3.    Проясніть сутнісні ознаки архаїчного, традиційного та модерного суспільство.

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Порівняти формаційний та цивілізаційний підходи до розуміння історії

 

 

Основна література:

 

1.  Андрущенко В.П., Михайличенко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Ґенеза, 1996. – С.174-192.

2.  Кемеров В.Е. Социальная философия: Учебник. – М.: Академический проект, 2004. – С.35-52.

3.  Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник. – Київ–Харків: ВМП „Рубікон”, 1997. – 398с.

 

Додаткова література:

 

1.  Вебер М. Социальные причины падения античной культуры // М.Вебер. Избранное. Образ общества. – М.: Юрист, 1994. –С.447-468.

2.  Гегель. Философия истории. – СПб.: Наука, 1993. – 477с.

3.  Ясперс К. Смысл и назначение истории // К.Ясперс Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С.28-286.

 

Література для реферування:

Ясперс К. Смысл и назначение истории // К.Ясперс Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С.240-280.

 

 

 

 

 

 

Тема 5. Духовне життя суспільства і культура

– 4 год.

План

 

1.     Поняття “дух” та “ духовність”.

2.     Міф як визначальний елемент духовного життя суспільства.

3.     Місце права, етики, моралі, науки, мистецтва, релігії в духовному житті суспільства.

4.     Духовність та свобода. Культура та цінності.

 

Проблемно-пошукові питання

1.    Чи може один елемент духовного життя суспільства бути зведеним до іншого?

2.    Чи можлива в суспільстві свобода без відповідальності?

3.    На яких принципах ґрунтується відмова європейських країн від застосування смертної кари?

4.    Чи може запобігти високий рівень освіти в суспільстві можливій духовній кризі суспільства?

 

Завдання для самостійної роботи

1.    Розкрийте всебічно питання: духовне життя та ідея свободи.

2.    Проясніть різницю між правом, мораллю та політикою.

 

 

 

 

Основна література:

 

1.  Андрущенко В.П., Михайличенко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Ґенеза, 1996. – С.268-335.

2.  Кемеров В.Е. Социальная философия: Учебник. – М.: Академический проект, 2004. – С.244-279.

3.  Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник. – Київ–Харків: ВМП „Рубікон”, 1997. – 398с.

 

Додаткова література:

 

1.  Гартман Н. Проблема духовного бытия // Культурология. ХХ век: Антология. – М.: Юрист, 1995. – С.608-648.

2.  Лосев А.Ф. Диалектика мифа // А.Ф.Лосев. Миф, число, сущность. – М.: Мысль, 1994. – С.5-216.

3.  Хейзинга Й. Homo ludens. В тени завтрашнего дня. – М.: Прогресс, 1992. – 464с.

 

Література для реферування:

Гартман Н. Проблема духовного бытия // Культурология. ХХ век: Антология – М.: Юрист, 1995. – С.608-648.

 

 

 

 

 

 

Тема 6. Національні та політичні виміри суспільного життя людини – 2 год.

План

 

1.      Поняття “національне”, “нація”, “етнос”.

2.      Поняття “політичне”. Національне і політичне.

3.      Націоналізм і космополітизм як форми відповідальності.

4.      Держава та громадянське суспільство.

 

Проблемно-пошукові питання

1.    Чи відповідає поняття влада поняттю політична еліта?

2.    Чи має сенс говорити про сумісність моралі та політики?

3.    Чи має демократія перспективу в майбутньому?

4.    Чи можна політичне розглядати поза національним?

 

Завдання для самостійної роботи

1.    Дослідіть становлення понять “національне” та “політичне”.

2.    Дослідіть взаємозв’язок між феноменом націоналізму та космополітизму.

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Дослідити феномен зміни ролі народних мас в історії на основі роботи Хосе Ортеги-і-Гасет “Повстання мас“.

 

 

Основна література:

 

1.  Андрущенко В.П., Михайличенко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Ґенеза, 1996. – С.268-335.

2.  Кемеров В.Е. Социальная философия: Учебник. – М.: Академический проект, 2004. – С.298-326.

3.  Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник. – Київ–Харків: ВМП „Рубікон”, 1997. – 398с.

 

Додаткова література:

 

1.  Арендт Г. Джерела тоталітаризму. – К.: Дух і літера, 2002. – 539с.

2.  Лісовий В., Проценко О. Націоналізм, нація та національна держава // Націоналізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000. – С.11-37.

3.  Хабермас Ю. Демократия, разум, нравственность. – М.: Academia, 1995. – 245с. 

 

Література для реферування:

Хабермас Ю. Демократия, разум, нравственность. – М.: Academia, 1995. – С.209-245. 

 

 

Тема 7. Суспільне виробництво. Суспільство і економіка – 2 год.

План

 

1.      Поняття суспільного виробництва. Духовне та матеріальне виробництво.

2.      Людина як суб’єкт виробничої діяльності. Виробництво і потреби людини.

3.      Поняття “економіка”. Економічний вимір суспільства.

4.      Релігія і економіка. Взаємозв’язок економіки та політики.

 

Проблемно-пошукові питання

1.    Наскільки коректним є сам вираз “духовне виробництво”?

2.    Чи можна розгляди економіку поза контекстом політичного?

3.    Чи є теза про визначальний характер попиту щодо пропозиції безапеляційною?

4.    Як пов’язана торгівля та технічний прогрес?

 

Запитання та завдання для самостійної роботи

Розкрийте взаємозв'язок між політикою та економікою.

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Дослідити зв'язок релігійної етики та економіки на основі роботи М. Вебера.  “Протестантська етика і дух капіталізму”.

 

Основна література:

 

1.  Андрущенко В.П., Михайличенко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Ґенеза, 1996. – С.136-154. 

2.  Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К.: Лібра, 1999. – С.181-193.

3.  Кемеров В.Е. Социальная философия: Учебник. – М.: Академический проект, 2004. – С.280-297.

4.  Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник. – Київ–Харків: ВМП „Рубікон”, 1997. – 398с.

 

Додаткова література:

 

1.  Булгаков С.Н. Философия хозяйства. – М.: Наука, 1990. – 412с.

2.  Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К.: Основа,1994. – 261с.

3.  Маршалл А. Принципы экономической науки. Т 1. – М.: Прогресс, 1996. – 408с.

 

Література для реферування:

Булгаков С.Н. Философия хозяйства. – М.: Наука, 1990. – С.7-44.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

1.     Самостійна та індивідуально-дослідна робота студентів покликана сприяти досягненню мети, яка поставлена перед курсом “Соціальна філософія” як таким. Таким чином, приступаючи до самостійної  роботи студент має ще раз прояснити для себе мету курсу та ті завдання, які стоять перед ним.

2.     Завдання для самостійної та індивідуально-дослідної роботи до кожної з тем направлені на закріплення пройденого матеріалу. Їх виконання не є можливим без засвоєння основного змісту теми, орієнтації в загальних питаннях. Разом з тим виконання таких завдань потребує творчого підходу з боку студента, вміння самому ставити додаткові питання та давати на них відповіді.

3.     Проблемно-пошукові питання до кожної з тем курсу покликані підготувати студента до проведення ним самостійної дослідницької  роботи.

4.     До кожної з тем пропонується текст для реферування. Реферування подається для перевірки на аркушах паперу формату А4 загальним обсягом 2-4 сторінки. Реферування має засвідчити, що студент самостійно прочитав даний текст, воно має містити аналіз прочитаного, зауваження до тексту і зазначення тих місць тексту, які виявились найбільш  складними для розуміння.

 

 

Література

 

Основна література:

 

1.     Андрущенко В. Історія соціальної філософії. Західноєвропейський контекст. – К.: Тандем, 2000. – 358с.

2.     Андрущенко В.П., Михайличенко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Генеза, 1996. – 386с.

3.     Барулин В.С. Социальна философия: Учебник. – М.: Гранд, 2000. – 560с.

4.     Бережной А.П. Социальная философия: Учебное пособие. – М.: Владос, 1996. – 450с.

5.     Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 408с.

6.     Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. – К.: Наукова думка, 1997. – 287с.

7.     Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К.: Лібра, 1999. – 488с.

8.     Ивин А.А. Основы социальной философии: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 2005. – 380с.

9.     Кемеров В.Е. Социальная философия: Учебник. – М.: Академический проект, 2004. – 384с.

10.                       Крапивенський С.С. Социальная философия: Учебник. – М.: Владос, 1998. – 346с.

11.                       Сморж Л.О. Особа і суспільство (філософсько-психологічний аспект): Навчальний посібник для ВНЗ. – К.: МІЛП, 2001. – 384с.

12.                       Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник. – Київ–Харків: ВМП „Рубікон”, 1997. – 398с.

13.                       Социальная философия: Учебник / Под ред. В.П.Андрущенко, Н.И.Горлача. – Киев–Харьков, 2002. – 735с.

14.                       Социальная философия: Учеб. пособие / Под ред. В.И.Лавриненко. – М.: Культура и спорт, 1995. – 365 с.

15.                       Філософія: Курс лекцій / За ред. І.В.Бичко, Т.І.Ящук та ін. – К.: Либідь, 1994. – 431с.

16.                       Філософія: Посібник / За ред. Є.М.Причепій, А.М.Черній. – К.: Академія, 2001. – 576с.

 

 

Додаткова література:

 

1.     Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. – М.: Наука, 1994. – с.3-57.

2.     Амосов Н.М. Разум, человек, общество, будущее. – К.: Байда, 1994. – 183с.

3.     Антипов Г.А., Кочергин А.Н. Проблема исследования общества как целосной системы. – Новосибирск: Наука. 1988. – С.24-37.

4.     Биологическое и социальное в человеке / Отв. ред. Б.Ф.Ломов. – М.: Наука, 1996. – 226с.

5.     Бердяев Н.А. Самопознание. – М.: ДЭМ, 1990. – 335с.

6.     Громадське суспільство: ідеологія і реальність / За ред. Мокряк. – К.: Наукова думка, 1997. – С.4-19.

7.     Каган М.С. Мир общения. – М.: Политиздат. 1988. – 319с.

8.     Лісовий В., Проценко О. Націоналізм, нація та національна держава // Націоналізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000. – С.11-37.

9.     Нація і держава / За ред. Римаренко Ю.І. Кн. 2. – Київ–Донецьк, 1998. – С.302-518.

10.                       Пахомов Ю.Н., Крымский С.Б., Павленко Ю.В. Пути и перепутья современной цивилизации. – К.: НАНУ, 1998. – 430с.

11.                       Рациональное и эмоциональное в морали / Под ред. Титаренко А.И., Дубко Е.Л. – М.: Мысль, 2001. – 267с.

12.                       Римаренко Ю.І. Національний розвій України. – К.: Юрінком, 1995. – С.170-218.

13.                       Сморж Л.А. Орфей в эпоху звездолётов. – К.: Политиздат, 1989. – 110с.

14.                       Солонько Л.А. Практически-духовное освоение мира: онтологический аспект. – К.: Наукова думка, 1994. – 88с.

15.                       Україна в ХХ столітті: уроки, проблеми перспективи / За ред. Р.П.Іванченко. – К.: МІЛП, 2001. – 486с.

16.                       Україна: національна ідея. Матеріали Міжнародної наукової конференції / Відп. ред. проф. Р.П.Іванченко. – К.: МІЛП, 2003. – 787с.

17.                       Українські гуманісти епохи Відродження. Антологія. – К.: Наукова думка, 1995. – 429с.

18.                       Урсул А.Д. Информационное общество. Введение в социальную информатику. – М.: Наука, 1998. – с. 5 – 29.

19.                       Устич С.І. Соціальне дослідження суспільства. – Львів: Світ, 1992. – С. 16 – 35.

20.                       Хайек Ф.А. Пагубная самостоятельность. – М.: Новости, 1992. – С.53-86.

21.                       Хоменко В.М. Цивілізація і особа: соціальні критерії глобалізації. – К.: Центр гуманітарної освіти, 2001. – С.108-152.

 

 

Рекомендовані для прочитання першоджерела:

 

1.     Арендт Г. Джерела тоталітаризму. – К.: Дух і літера, 2002. – 539с.

2.     Аристотель. Политика. Афинская полития. – М.: Мысль, 1997. – 458с.

3.     Булгаков С.Н. Философия хозяйства. – М.: Наука, 1990. – 412с.

4.     Вебер М. “Объективность” познания в области социальных наук и социальной политики // Культурология. ХХ век: Антология – М.: Юрист, 1995. – С.557-603.

5.     Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К.: Основа,1994. – 261с.  

6.     Вебер М. Социальные причины падения античной культуры // М.Вебер. Избранное. Образ общества. – М.: Юрист, 1994. – С.447-468.

7.     Вернадский В.И. Биосфера. – М.: Наука, 1989. – 344с.

8.     Гартман Н. Проблема духовного бытия. Исследование к обоснованию философии истории и наук о духе // Культурология. ХХ век: Антология – М.: Юрист, 1995. – С.608-647.

9.     Гегель. Философия истории. – СПб.: Наука, 1993. – 477с.

10.                 Гоббс Т. Левиафан // Т.Гоббс. Соч. в 2-х томах. Т.2. – М.: Мысль, 1991.  – С.3-547.

11.                 Зиммель Г. Как возможно общество // Г.Зиммель. Избранное. Т.2. – М.: Юрист, 1996. – С.301-465.

12.                 Зиммель Г. Проблемы социологии // Г. Зиммель. Избранное. Т.2. – М.: Юрист, 1996. – С.509-529.

13.                 Кант. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // И.Кант. Соч. в 6-ти томах. Т.6. – М.: Мысль, 1966. – С.5-24.

14.                 Локк Д. Два трактата о правлении // Д.Локк. Соч. в 3-х томах. Т.3. – М.: Мысль, 1988. – С.140-405.

15.                 Лосев А.Ф. Диалектика мифа // А.Ф.Лосев. Миф, число, сущность. – М.: Мысль, 1994. – С.5-216. 

16.                 Макиавелли Н. Государь. – М.: Планета, 1990. – С.3–89.

17.                 Маршалл А. Принципы экономической науки. В 3-х томах. Т 1. – М.: Прогресс, 1996. – 408с.

18.                 Мерло-Понти. Философ и социология // Мерло-Понти. В защиту философии. – М.: Издательство гуманитарной литературы, 1996. – С.65-84.

19.                 Платон. Государство // Платон. Собр. Соч. в 4-х томах. Т.3. – М.: Мысль, 1994. – С.79-420.

20.                 Поппер К. Открытое общество и его враги. Т.1: Чары Платона. – М.: Феникс, 1992. – С.213-248.

21.                 Тоффлер Е. Третя хвиля – К.: Всесвіт, 2000. – 428с.

22.                 Тойнби А. Постижение истории. – М.: Прогресс, 1991. – 731с.

23.                 Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.: Мысль, 1990. – 172с.

24.                 Хейзинга Й. Homo ludens. В тени завтрашнего дня. – М.: Прогресс, 1992. – 464с.

25.                 Хосе Ортега-и-Гассет. Восстание масс // Хосе Ортега-и-Гассет. Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство,1991. – С.309-350.

26.                 Шелер М. Положение человека в космосе // М.Шелер. Избранные произведения. – М.: Гнозис, 1994 – С.129-193.

27.                 Шпенглер О. Закат Европы. – М.: Мысль, 1993. – 663с.

28.                 Ясперс К. Смысл и назначение истории // К.Ясперс Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат. – С.28-286.

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

 

www.lib.univ.kiev.ua

www.nbvu.gov.ua.

www.rw.web.ur.ru

www.philosophy.ru

http://phenomen.ru

http://ihtik.lib.ru

www.lib.ru

 

Адреси бібліотек:

 

1.     Національна бібліотека імені В.І.Вернадського. – м.Київ, вул. Вернадського, 79, пр.Голосіївський, 3, Володимирська, 62.

2.     Наукова бібліотека інституту філософії України НАН України – м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.