Ф І Л О С О Ф І Я

 

Навчально-методичний комплекс

Метою даного курсу є прояснення філософії як унікального і разом з тим універсального способу самоусвідомлення людиною самої себе та усвідомлення нею тих чинників, які в силу їх значимості є визначальними для людини як такої. Такі чинники є принципами, а принципи нічого не набувають та нічого не втрачають від того, знає про них людина чи ні. Однак сама людина має усвідомлювати, що саме принципи визначають її як людину.

У результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:

- основний категоріальний апарат курсу;
- основний зміст всіх тем програми;

уміти:

- аргументувати, спираючись на положення, які можуть мати значення принципів;
- користуватись знаннями в своїх теоретичних пошуках;
- обґрунтовувати, спираючись на набуті знання, свої переконання та світоглядну позицію;

 

Оновний категоріальний апарат курсу

Аксіома, акциденція, апріорне, апостеріорне, атрибут, благо, буття, дійсність, діяльність, добро, емпіричне, закон, закономірність, зло, знання, ідеал, ідея, істина, категорія, людина, матерія, модальність, модус, можливість, необхідність, онтологічне, онтологія, основа, основоположення, принцип, природа, причина, раціональне, річ, розсудок, розум, світ, свобода, субстанція, суспільство, сутність, суще, таблиця категорій, тотожність, форма, ціль, цінність.

 

 

Програма курсу

Змістовий модуль І. Філософія та її місце в структурі людського знання

Тема 1. Предмет філософії

Проблема визначення філософії. Філософія як сутнісне знання про світ. Зв'язок предмета і методу філософії. Функції філософії. Філософія і історія філософії. Спосіб буття філософії. Природа філософського питання. Типи філософських питань. Рефлексивний характер філософського мислення. Філософія як метафізика. Філософія і мова. Філософія і наука. Чи є філософія світоглядом? Структура філософського знання.

Тема 2. Філософське вчення про принципи

Визначення філософії як вчення про принципи. Поняття «принцип». Матеріальне та формальне розуміння принципу. Принцип, основоположення, аксіома. Закон та закономірність. Головні філософські основоположення: основоположення тотожності, основоположення протиріччя, основоположення виключення третього, основоположення достатньої підстави.

 

Змістовий модуль ІІ. Онтологічно-гносеологічні проблеми філософії

Тема 3. Онтологія як вчення про буття та суще як таке

Онтологія як вчення про буття. Буття і суще. Суще як шлях до буття. Підходи щодо розуміння сущого. Суще та сутність. Сутність та субстанція. Поняття первинної та вторинної сутності. Сутність та існування. Суще і поняття модальності. Можливість, дійсність, необхідність. Вчення про чотири підстави. Форма та матерія як дійсність та потенція. Причина та ціль. Індивідуальне та загальне. Спосіб буття загального. Ідея. Вчення Платона про ідеї. Субстанція, атрибут, акциденція, модус, річ. Поняття «категорія». Суще та категорії. Проблема повноти таблиці категорій. Суще та цінність. Теорія цінності.

Тема 4. Теоретична філософія

Теорія пізнання(гносеологія):

Пізнання та знання. Знання, віра, гадка. Знання і розуміння. Ідоли розуму. Універсальний сумнів. Предмет пізнання. Способи обґрунтування знання. Види знання: апріорне, апостеріорне. Очевидність та достовірність знання. Свідомість та самосвідомість. Чуттєвість. Розсудок та розум. Знання і істина. Теорії істини.

Філософське науковчення:

Поняття і задачі науки. Наукове знання. Поняття системи. Природничі та суспільні науки (науки про культуру, науки про дух). Поняття теорії. Теорія і факт.

 

Змістовий модуль ІІІ. Людина як суб’єкт свободи та відповідальності

Тема 5. Практична філософія

Етика. Ідея Блага. Добро і зло. Порядок і хаос. Поняття свободи: свобода і необхідність, свобода і відповідальність, свобода і свавілля. Право і обов’язок. Моральність. Абсолютне і відносне. Мораль і звичай. Мотив, воля, дія. Вчинок. Моральний вчинок. Поняття імперативи у етиці. Гіпотетичний і категоричний імператив. Кант. Інтелектуалізм в етиці Сократа. Гедонізм. Етика відповідальності Йонаса. Поняття моральних цінностей. Матеріальна етика Шелера. Практична філософія і комунікативна теорія суспільства.

Тема 6. Філософська антропологія

Визначення філософської антропології як філософської дисципліни. Поняття людини. Підходи щодо розуміння людини. Есенційне і екзистенційне розуміння людини. Людина як біологічна істота. Біологічна неповноцінність людини. Протилежність людини і тварини. Людина і природа. Людина і світ. Відкритість людини світу. Людина і суспільство. Індивід, індивідуальність, особистість. Спосіб буття людини. Дух і тіло. Душа і серце. Життя і смерть. Людина як суб’єкт історії.

 

Плани семінарських занять

Тема 1. Предмет філософії – 2 год.

План

  1. Філософія як сутнісне знання про світ.
  2. Природа філософського питання. Типи філософських питань.
  3. Спосіб буття філософії.
  4. Структура філософського знання.

Проблемно-пошукові питання:

  1. Чи можна ототожнювати філософське та метафізичне мислення?
  2. Чи є філософія світоглядом?
  3. Що є спільним для всіх філософських дисциплін?

Завдання для самостійної роботи:

Дослідіть причини проблемності визначення філософії та її предмету.

Література до теми:

Основна:

Корет Э. Основы метафизики. – К.: Тандем, 1998. – С.9-38.
Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Аграрна наука, 2000. – С.9-35.

Додаткова:

Аристотель. Метафизика. Книга четвёртая. Книга шестая // Аристотель. Собр. соч. в 4-х томах. Т.1. – М.: Мысль, 1976. – С.119-124, 180-182.
Виндельбанд В. Что такое философия? // В.Виндельбанд. Избранное. – М.: Юрист, 1995. – С.22-55.
Гильдебранд Д. Предмет философии // Д.Гильдебранд. Что такое философия? – СПб.: Алетейя, 1997. – С.209-225.
Гуссерль Э. Философия как строгая наука // Э. Гуссерль. Философия как строгая наука. – Новочеркасск: Сагуна, 1994. – С.127-174.
Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию // М.К.Мамардашвили. Как я понимаю философию. – М.: Прогресс, 1992. – С.14-26.
Мамардашвили М.К. Быть философом – это судьба // М.К.Мамардашвили. Как я понимаю философию. – М.: Прогресс, 1992. – С.27-40.
Шелер М. Философское мировоззрение // М.Шелер. Избр. произ. – М.: Гнозис, 1994. – С.3-14.

Література для реферування:

Коефіцієнт : 0,8

- Мамардашвили М.К. Быть философом – это судьба // М.К.Мамардашвили. Как я понимаю философию. – М.: Прогресс, 1992. – С.27-40.

Коефіцієнт : 1

- Гильдебранд Д. Предмет философии // Д.Гильдебранд. Что такое философия? – СПб.: Алетейя, 1997. – С.209-225.

Коефіцієнт : 1,2

- Виндельбанд В. Что такое философия? // В.Виндельбанд. Избранное. – М.: Юрист, 1995. – С.22-55.

Тема 2. Філософське вчення про принципи – 2 год.

План

  1. Що таке принцип?
  2. Принцип, основа, закон, основоположення, аксіома: порівняльний аналіз.
  3. Головні філософські основоположення.

Проблемно-пошукові питання:

  1. Яке значення має філософське вчення про принципи?
  2. Чи можна головні філософські основоположення розглядати як філософські закони?
  3. Чи можна взагалі говорити про закони філософії?

Завдання для самостійної роботи:

Проаналізуйте положення, яке виражає принцип: Principia non sunt multiplicanda (принципи не слід примножувати без необхідності).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання до теми:

Обґрунтувати тезу про те, що предметом філософії є принципи та причини.

Література до теми:

Основна:

Аристотель. Метафизика. Книга пятая // Аристотель. Собр. соч. в 4-х томах. Т.1. – М.: Мысль, 1976. – С.145-148.
Лейбниц Г.В. Об основных аксиомах познания // Г.В.Лейбниц. Собр. соч. в 4-х томах. Т.3. – М.: Мысль, 1984. – С.138-141.

Додаткова:

Кант И. Критика чистого разума. – М.: Мысль, 1994. – С.218-219.
Фихте И.Г. Основа общего наукоучения. Ч.1, §§ 1-3 // И.Г.Фихте. Соч. в 2-х томах. Т.1. – СПб.: Мифрил, 1993. – С.73-108.
Фреге Г. Логика в математике. Избранные работы. – М.: ДИК, 1997. – С.97-100.
Хайдеггер М. Положение об основании. 1-3 лекции // М.Хайдеггер. Положение об основании. Статьи и фрагменты. – СПб.: Алетейя, 1999. – С.20-56.

Література для реферування:

Коефіцієнт : 0,8

- Аристотель. Метафизика. Книга пятая // Аристотель. Собр. соч. в 4-х томах. Т.1. – М.: Мысль, 1976. – С.145-148.

Коефіцієнт : 1

- Хайдеггер М. Положение об основании. 1-3 лекции // М.Хайдеггер. Положение об основании. Статьи и фрагменты. – СПб.: Алетейя, 1999. – С.20-56.

Коефіцієнт : 1,2

- Фихте И.Г. Основа общего наукоучения. Ч.1, §§ 1-3 // И.Г.Фихте. Соч. в 2-х томах. Т.1. – СПб.: Мифрил, 1993. – С.73-108.

Тема 3. Онтологія як вчення про буття та суще як таке – 2год.

План

  1. Буття і суще.
  2. Сутність і субстанція. Первинна та вторинна сутність.
  3. Категорії та проблема повноти таблиці категорій.
  4. Суще і цінність.

Проблемно-пошукові питання:

  1. Яке місце онтології в структурі філософського знання?
  2. Чи можна теоретично з самого поняття Бога довести буття Бога?
  3. Як узгоджуються поняття сутність та суще?

Завдання для самостійної роботи:

Поясніть вислів: суще – це шлях до буття.

Література до теми:

Основна:

Корет Э. Основы метафизики. – К.: Тандем, 1998. – С.59-67, 73-97.
Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Аграрна наука, 2000. – С.253-285.

Додаткова:

Аристотель. Метафизика. Книга пятая. Книга шестая // Аристотель. Собр. соч. в 4-х томах. Т.1. – М.: Мысль, 1976. – С.145-185.
Аристотель. Категории // Аристотель. Собр. соч. в 4-х томах. Т.2. – М.: Мысль, 1978. – С.51-90.
Гартман Н. К основоположению онтологии. – СПб.: Наука, 2003. – С.143-150, 173-190, 199-216.
Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М.: МГУ, 1986. – С.3-14.
Платон. Диалог «Софист» // Платон. Собр. соч. в 4-х томах. Т.2. – М.: Мысль, 1993. – С.275-345.
Спиноза Б. О Боге // Б.Спиноза. Этика. – СПб.: Аста-пресс ltd, 1993. – С.9-42.
Хайдеггер М. Тезис Канта о бытии // М.Хайдеггер. Время и бытие. – М.: Республика, 1993. – С.361-381.

Література для реферування:

Коефіцієнт : 1

- Хайдеггер М. Тезис Канта о бытии // М.Хайдеггер. Время и бытие. – М.: Республика, 1993. – С.361-381.

Коефіцієнт : 1,1

- Аристотель. Категории // Аристотель. Собр. соч. в 4-х томах. Т.2. – М.: Мысль, 1978. – С.51-90.

Коефіцієнт : 1,2

- Платон. Диалог «Софист» // Платон. Собр. соч. в 4-х томах. Т.2. – М.: Мысль, 1993. – С.301-333.

Тема 4. Теоретична філософія – 4 год.

План

  1. Пізнання та знання.
  2. Вчення про універсальний сумнів та ідоли розуму.
  3. Проблема обґрунтування знання. Альтернативи щодо обґрунтування знання.
  4. Знання і істина. Теорії істини.

Проблемно-пошукові питання:

  1. Які критерії очевидності та достовірності знання?
  2. Чи можна знати не розуміючи?
  3. Чи можлива свідомість без самосвідомості?

Завдання для самостійної роботи:

Дослідіть взаємовідношення між кореспондентською та когерентною теорією істини.

Література до теми:

Основна:

Основы теории познания. Учебное пособие. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. – 336с.
Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Аграрна наука, 2000. – С.304-330.

Додаткова:

Бекон Ф. О достоинстве и приумножении наук. (Книга пятая. Глава 4) // Ф.Бекон. Соч. в 2-х томах. Т.1. – М.: Мысль, 1978. – С.303-311.
Бекон Ф. Новый Органон // Ф.Бекон. Соч. в 2-х томах. Т.2. – М.: Мысль, 1978. – С.7-34.
Гильдебранд Д. Что такое философия? (Глава первая-вторая). – СПб.: Алетейя, 1997. – С.21-58
Декарт Р. Правила для руководства ума // Р.Декарт. Соч. в 2-х томах. Т.1. – М.: Мысль, 1989. – С.77-153.
Кант І. Пролегомени. (§§1-39). – К.: ППС – 2002,2005 – С.9-59.
Платон. Теэтет // Платон. Собр. соч. в 4 томах. Т.2. – М.: Мысль, 1993. – С.192-274.
Шелер М. Феноменология и теория познания // М.Шелер. Избр. произ. – М.: Гнозис, 1994. – С.195-258.

Література для реферування:

Коефіцієнт : 1

- Гильдебранд Д. Что такое философия? (Глава первая-вторая). – СПб.: АЛЕТЕЙЯ, 1997. – С.21-58

Коефіцієнт : 1,1

- Платон. Теэтет // Собр. соч. в 4 томах. Т.2. – М.: Мысль, 1993. – С.192-274.

Коефіцієнт : 1,2

- Платон. Теэтет // Собр. соч. в 4 томах. Т.2. – М.: Мысль, 1993. – С.192-274.

Тема 5. Практична філософія – 4 год.

План

  1. Поняття “етика” та ідея блага.
  2. Поняття свободи: свобода та відповідальність, свобода та свавілля.
  3. Мотив, воля, вчинок. Поняття морального вчинку. Імператива у етиці.

Проблемно-пошукові питання:

  1. Чи співпадають мета та мотив морального вчинку?
  2. Які аргументи лежать в основі відмови європейських країн від застосування смертної кари?
  3. Чи несе громадянин відповідальність за дії уряду?

Завдання для самостійної роботи:

Обґрунтуйте можливість чи неможливість суспільства обмежувати природні права людини.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання до теми:

Порівняльний аналіз етики Арістотеля та Канта. – написати реферат.

Література до теми:

Основна:

Гусейнов А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М.: Мысль, 1987. – 589с.
Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К.: Лібра, 1999. – C.7-120.
Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Аграрна наука, 2000. – С.331-341.

Додаткова:

Аристотель. Большая Этика // Аристотель. Соч. в 4-х томах. Т.4. – М.: Мысль, 1983. – С.295-374.
Виндельбанд В. О принципе морали // В. Виндельбанд. Избранное. – М.: Юрист, 1995. – С.231-253.
Виндельбанд В. О свободе воли // В.Виндельбанд. Избранное. – М.: Юрист, 1995. – С.508-654.
Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. (Передмова. Розділ 1-2) – К.: Лібра, 2001. – С.7-82.
Кант И. Основы метафизики нравственности // И.Кант. Критика практического разума. – СПб.: Наука, 1995. – С.121-258.
Лосский О. Свобода воли // О.Лосский. Избранное. М.: Правда, 1991. – С.484-597.
Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей // М.Шелер. Избр. произ. – М.: Гнозис, 1994. – С.259-337.

Література для реферування:

Коефіцієнт : 1

- Виндельбанд В. О принципе морали // В. Виндельбанд. Избранное. – М.: Юрист, 1995. – С.231-253.

Коефіцієнт : 1,2

- Аристотель. Большая Этика // Аристотель. Соч. в 4-х томах. Т.4. – М.: Мысль, 1983. – С.296-338.

Коефіцієнт : 1,4

- Кант И. Критика практического разума // И.Кант. Критика практического разума. – СПб.: Наука, 1995. – С.53-119.

Тема 6. Філософська антропологія – 2 год.

План

  1. Поняття людини. Підходи щодо розуміння людини.
  2. Біологічна неповноцінність людини. Протилежність людини і тварини.
  3. Спосіб буття людини у світі. Людина і суспільство.

Проблемно-пошукові питання:

  1. Чому, на Вашу думку, курс філософії завершується темою: Філософська антропологія?
  2. Чому людське життя вважається найвищою цінністю?
  3. Чи можна говорити про особистість поза суспільством?

Індивідуальне навчально-дослідне завдання до теми:

Людина як відкрита світу істота. – написати реферат.

Література до теми:

Основна:

Марков Б.В. Философская антропология. – Спб.: Лань, 1997. – 384с.
Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Аграрна наука, 2000. – С.342-367.

Додаткова:

Зиммель Г. Индивид и свобода // Г.Зиммель. Избранное. – М.: Юрист, 1996. – С.193-200.
Карсавин Л. О личности // Л.Карсавин. Религиозно-философские сочинения. Т.1. – М.: Ренессанс, 1992. – С.3-90.
Кассирер Э. Опыт о человеке. Введение в философию человеческой культуры. (Предисловие. Часть первая. Что такое человек?) // Э.Кассирер. Избранное. Опыт о человеке. – М.: Гардарика, 1998. – С.440-513.
Тейяр де Шарден П. Феномен людини // Зарубіжна філософія 20 століття. – К.: Довіра, 1993. – С.159-165.
Фихте И. О достоинстве человека // И.Фихте. Соч. в 2-х томах. Т.1. – СПб.:Мифрил, 1993. – С.437-441.
Шелер М. Положение человека в космосе // М.Шелер. Избр. произ. – М.: Гнозис, 1994. – С.129-193.

Література для реферування:

Коефіцієнт : 0,8

- Тейяр де Шарден П. Феномен людини // Зарубіжна філософія 20 століття. – К.: Довіра, 1993. – С.159-165.

Коефіцієнт : 1,1

- Шелер М. Положение человека в космосе // М.Шелер. Избр. произ. – М.: Гнозис, 1994. – С.129-193.

Коефіцієнт : 1,2

- Кассирер Э. Опыт о человеке. Введение в философию человеческой культуры. (Предисловие. Часть первая. Что такое человек?) // Э.Кассирер. Избранное. Опыт о человеке. – М.: Гардарика, 1998. – С.440-513.

Методичні рекомендації до організації самостійної та індивідуально-дослідної роботи студентів

  1. Самостійна та індивідуально-дослідна робота студентів покликана сприяти досягненню мети, яка поставлена перед курсом “Філософія” як таким. Таким чином, приступаючи до самостійної роботи студент має ще раз прояснити для себе мету курсу та ті завдання, які стоять перед ним.
  2. Завдання для самостійної та індивідуально-дослідної роботи до кожної з тем направлені на закріплення пройденого матеріалу. Їх виконання не є можливим без засвоєння основного змісту теми, орієнтації в загальних питаннях. Разом з тим виконання таких завдань потребує творчого підходу з боку студента, вміння самому ставити додаткові питання та давати на них відповіді.
  3. Проблемно-пошукові питання до кожної з тем курсу покликані підготувати студента до проведення ним самостійної дослідницької роботи.
  4. До кожної з тем пропонуються на вибір тексти для реферування. Реферування подається для перевірки на аркушах паперу формату А4 загальним обсягом 2-4 сторінки. Реферування має засвідчити, що студент самостійно прочитав даний текст, воно має містити аналіз прочитаного, зауваження до тексту і зазначення тих місць тексту, які виявились найбільш складними для розуміння.

Література

Основна:

  1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 408с.
  2. Головко Б.А. Філософська антропологія: Навчальний посібник. – К.: ІЗМІН, 1997. – 240с.
  3. Горський В. Філософія в українській культурі. – К.: Центр практичної філософії, 2001. – 235с.
  4. Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К.: Лібра, 1999. – 488с.
  5. Корет Э. Основы метафизики. Учебное пособие. – К.: Тандем, 1998. – 248с.
  6. Марков Б.В. Философская антропология. – СПб.: Лань, 1997. – 384с.
  7. Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні: Курс лекцій. – К.: Вища школа, Знання, 1999. – 543с.
  8. Основы теории познания. Учебное пособие. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. – 336с.
  9. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Аграрна наука, 2000. – 503с.
  10. Философская энциклопедия. В 5-ти т. – М.: Советская энциклопедичя, 1962. – 1970.
  11. Філософія: Навчальний посібник для ВНЗ. – 3-тє вид. / За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 2002. – 580с.
  12. Філософія: Навчальний посібник для ВНЗ. / За ред. Бичко І.В., Табачковського В.Г. та ін. – К.: Либідь, 1994. – 432с.
  13. Філософський словник. – 2-ге вид. / За ред. В.І.Шинкарука. – К.: УРЕ, 1986. – 797с.

Додаткова:

  1. Анахт Д. Определения философии // Д.Анахт. Сочинения. – М.: Мысль, 1975. – С.29-101.
  2. Аристотель Большая Этика // Аристотель. Соч. в 4-х томах. Т.4. – М.: Мысль, 1983. – С.295-374.
  3. Аристотель. Категории // Аристотель. Соч. в 4 томах. Т.2. – М.: Мысль, 1978. – С.53-90.
  4. Аристотель. Метафизика // Аристотель. Соч. в 4 томах. Т.1. – М.: Мысль, 1976. – С.63-367.
  5. Бекон Ф. О достоинстве и приумножении наук. (Книга пятая. Глава 4) // Ф.Бекон. Соч. в 2-х томах. Т.1. – М.: Мысль. – С.303-311.
  6. Бекон Ф. Новый Органон // Ф.Бекон. Соч. в 2-х томах. Т.2. – М.: Мысль, 1978. – С.7-34.
  7. Виндельбанд В. О принципе морали // В.Виндельбанд. Избранное. – М.: Юрист, 1995. – С.231-253.
  8. Виндельбанд В. О свободе воли // В.Виндельбанд. Избранное. – М.: Юрист, 1995. – С.508-654.
  9. Виндельбанд В. Что такое философия? // В.Виндельбанд. Избранное. – М.: Юрист, 1995. – С.22-58.
  10. Гильдебранд Д. Что такое философия? – СПб.: АЛЕТЕЙЯ, 1997. – 370с.
  11. Гильдебранд Д. Этика. – СПб.: Алетейя, 2001. – 569с.
  12. Гуссерль Э. Философия как строгая наука // Э.Гуссерль. Философия как строгая наука. – Новочеркасск: Сагуна, 1994. – С.127-174.
  13. Декарт Р. Правила для руководства ума // Р.Декарт. Соч. в 2 томах. Т.1. – М.: Мысль, 1989. – С.77-153.
  14. Зарубіжна філософія ХХ століття: Читанка з історії філософії. – У 6-ти книгах. – К.: Довіра, 1993. – 235с.
  15. Зиммель Г. Индивид и свобода // Г.Зиммель. Избранное. – М.: Юрист, 1996. – С.193-200.
  16. Кант И. Критика чистого разума. – М.: Мысль, 1994. – 591с.
  17. Кант И. Основы метафизики нравственности // И.Кант. Критика практического разума. – СПб.: Наука, 1995. – С.121-258.
  18. Кант І. Пролегомени. – К.: ППС – 2002,2005 – 176с.
  19. Карсавин Л. О личности // Л.Карсавин. Религиозно-философские сочинения. Т.1. – М.: Ренессанс, 1992. – С.3-90.
  20. Кассирер Э. Опыт о человеке. Введение в философию человеческой культуры. (Предисловие. Часть первая. Что такое человек?) // Э.Кассирер. Избранное. Опыт о человеке. – М.: Гардарика, 1998. – С.440-513.
  21. Лейбниц Г.В. Об основных аксиомах познания // Г.В.Лейбниц. Собр. соч. в 4-х томах. Т.3. – М.: Мысль, 1984. – С.138-141.
  22. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. – М.: Прогресс, 1992. – 415с.
  23. Платон. Софист // Платон. Собр. соч. в 4 томах. Т.2. – М.: Мысль, 1993. – С.275-345.
  24. Платон. Теэтет // Платон. Собр. соч. в 4 томах. Т.2. – М.: Мысль, 1993. – С.192-274.
  25. Рассел Б. Человеческое знание. – К.: Ника-Центр, 1997. – 553с.
  26. Риккерт Г. Философия жизни. – К.: Ника-Центр, 1998. – 504с.
  27. Франк С.Л. Духовные основы общества. – М.: Республика, 1992. – 511с.
  28. Фреге Г. Логика и логическая семантика. Сборник трудов. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 511с.
  29. Хайдеггер М. Бытие и время. – М.: Ad Marginem, 1997. – 451с.
  30. Хайдеггер М. Положение об основании. – СПб.: АЛЕТЕЙЯ, 1999. – 289с.
  31. Шелер М. Положение человека в космосе // М.Шелер. Избранные произведения. – М.: Гнозис, 1994 – С.129-193.
  32. Шелер М. Философское мировоззрение // М.Шелер. Избр. произ. – М.: Гнозис, 1994. – С.3-14.
  33. Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей // М.Шелер. Избр. произ. – М.: Гнозис, 1994. – С.259-337.

Інтернет – ресурси:

  1. www.library.ukma.kiev.ua/guide/rules.html
  2. www.philosophy.ru
  3. http://ihtik.lib.ru

Адреси бібліотек:

  1. Національна бібліотека імені В.І.Вернадського. – м.Київ, пр.Голосіївський, 3, Володимирська, 62.
  2. Наукова бібліотека інституту філософії України НАН України – м.Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

 

Яндекс.Метрика